1-е Iвана 3:21-24
1-е Iвана 3:21-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога, і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього. І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім’я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав! А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.
1-е Iвана 3:21-24 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Любі друзі, якщо серця наші нас не засуджують, то ми без страху наблизимося до Бога. І ми одержуємо від Всевишнього все, про що просимо, бо виконуємо заповіді Його і діємо догідно Богу. Ось, що Він нам заповідав: щоб вірували ми в ім’я Сина Його Ісуса Христа і любили одне одного, як Він наказував нам. Той хто живе згідно з заповідями Божими, живе в Ньому, і Бог живе у такій людині. Ми знаємо, що Бог живе в нас завдяки Духу, який Він дарував нам.
1-е Iвана 3:21-24 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Улюблені, якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо сміливість перед Богом і, що тільки просимо, отримуємо від Нього, бо дотримуємось Його заповідей і робимо угодне перед Ним. А Його заповідь полягає в тому, щоб ми увірували в ім’я Його Сина Ісуса Христа і любили один одного, як Він дав нам заповідь. І хто дотримується Його заповідей, той пробуває в Ньому і Він у тому. І з того ми дізнаємося, що Він пробуває в нас, — по Духу, Якого Він дав нам.
1-е Iвана 3:21-24 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Улюблені, коли наше серце не звинувачує [нас], то маємо сміливість перед Богом, і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, оскільки зберігаємо Його заповіді й робимо те, що Йому до вподоби. І це Його заповідь, щоб ми повірили в Ім’я Його Сина Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він нам заповів. А хто зберігає Його заповіді, той у Ньому перебуває, а Він — у ньому, а що Він у нас перебуває, дізнаємося від Духа, Якого Він нам дав.
1-е Iвана 3:21-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Любі, коли серце наше не винує нас, одвагу маєм перед Богом, і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповідї Його, і угодне перед Ним робимо. А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам. І, хто хоронить заповідї Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, - по Духові, котрого дав нам.