1-е до коринтян 7:1-40

Поділитись

1-е до коринтян 7:1-40 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тепер про те, що ви написали мені: «Чи не краще чоловікові взагалі не торкатися жінки». Але щоб уникнути гріха розпусти, кожен чоловік мусить мати дружину, а кожна жінка — чоловіка. Чоловік мусить давати все належне своїй дружині, і так само жінка — своєму чоловікові. Не жінка володіє тілом своїм, а її чоловік, так само не чоловік володіє тілом своїм, а його дружина. Не відмовляйте одне одному, хіба що за спільною згодою і на деякий час для того, щоб віддатися молитві, а потім знову бути разом, щоб сатана не спокусив вас, скориставшись вашим невмінням володіти собою. Я вам кажу це не як наказ, а як поступку. Хотів би, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій власний дар Божий: в одного такий, у другого — інший. Щодо неодружених і вдів я хочу ось що сказати: для них добре, якщо вони залишатимуться самотніми, як і я. Та якщо вони не можуть втриматися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж згоріти від жадання. Одруженим я даю такий наказ, хоча це не я, а Господь наказує: жінці не слід шукати розлучення з чоловіком своїм. Якщо ж уже розлучиться, то повинна залишатися незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм. Та чоловікові не слід розлучатися зі своєю дружиною. Усім іншим я скажу (та цей наказ від мене, а не від Господа): якщо якийсь брат у Христі має дружину, яка не вірує, і вона згідна жити з ним, то нехай він не розлучається з нею. Якщо жінка має чоловіка, який не вірує, і він згідний з нею жити, то їй не слід розлучатися з ним. Бо невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка — через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так — вони святі. Однак якщо невіруючий вирішить розлучитися, то хай розлучається. Брат чи сестра у Христі вільні в таких випадках, тому що Бог покликав вас жити в мирі. Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого невіруючого чоловіка? І звідки ти, чоловіче, знаєш, чи спасеш свою невіруючу дружину? Слід жити лише так, як Господь визначив кожному, і як Бог покликав кожного. І саме такий наказ даю я по всіх церквах. Якщо комусь було зроблене обрізання до того, як Бог його покликав, то не слід намагатися змінити це. А іншому, може, не було зроблене обрізання, коли Бог його покликав. Тоді й не варто робити цього взагалі. Обрізання, само по собі, не є чимось особливим, так само, як і необрізання. Головне — дотримуватися Божих заповідей. І нехай кожен залишається таким, яким він був, коли його покликав Бог. Ти рабом був покликаний? Нехай це тебе не турбує. Та якщо зможеш стати вільним, скористайся такою нагодою. Той, хто рабом був покликаний Богом, є вільним перед Богом. Так само і вільний, якого покликано, є рабом Христа. Господь сплатив за вас високу ціну, тож не ставайте рабами людей. Брати і сестри мої! Кожному з вас слід залишатися перед Богом таким, яким його було покликано. Тепер стосовно неодружених чоловіків та жінок. Я не маю Господнього наказу, але висловлю свою думку як гідний довіри, бо одержав милість від Господа. Як на мене, то, зважаючи на всі нинішні страждання й лиха, краще залишатися самотнім, як я. Якщо у тебе є жінка, не шукай з нею розлучення. У тебе немає дружини, не шукай її. Та якщо ти одружуєшся, ти не згрішив, і якщо незаймана дівчина виходить заміж, то вона теж не згрішила. Але такі люди матимуть клопіт у цьому світі, а я прагну врятувати вас від нього. Ось що я вам кажу, брати і сестри мої, час спливає. Віднині й надалі ті, хто мають жінок, мусять бути такими, ніби жінок не мають. Ті, хто сумують, мусять бути такими, ніби суму не мають. Радісні повинні бути такими, ніби не мають радості. Ті, хто придбали щось, ніби вони не мають нічого. Ті, хто користуються світським, не повинні вважати тлінні речі найважливішими. Бо існуючий світ незабаром зникне. Я хочу, щоб ви були вільні від турбот. Неодружений чоловік дбає про Господнє, тобто як догодити Богу. Одружений дбає про життєві справи — як догодити жінці. Отже, він на роздоріжжі — як догодити Богові та дружині. Незаміжня жінка або дівчина дбає про справи Господні — щоб бути святою і тілом, і духом. Заміжня піклується про життєві справи — як би догодити чоловікові. Кажу я так для вашої ж користі, а не для того, щоб ставити вам перешкоди. Швидше я роблю це для порядку і щоб ви могли бути відданими Господу й ревно служити йому, ні на що інше не звертаючи уваги. Якщо хтось вважає, що не робить те, що слід, зі своєю нареченою або вона стара за віком, й він хоче одружитися, то нехай він робить за своїм бажанням, бо це не гріх. Але ж той чоловік, хто твердо вирішив не одружуватися, здатний володіти своїми пристрастями, й поклав собі зберегти свою наречену такою, як вона є, робить добре. Отже, хто одружується з нареченою, робить добре, а хто не одружується, робить ще краще. Жінка зв’язана одруженням, поки її чоловік живий, але, якщо він помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі. Але, на мою гадку, вона буде щасливішою, якщо залишиться такою, як є. Це моя думка, та я знаю, що маю Дух Божий.

1-е до коринтян 7:1-40 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Що ж стосується того, про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки. Але, щоб уникнути блуду, кожен хай має свою дружину і кожна хай має свого чоловіка. Чоловік хай віддає дружині належну прихильність; так само й дружина чоловіку. Дружина не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а дружина. Не позбавляйте один одного подружніх стосунків, хіба що за згодою на деякий час, щоб віддатися посту й молитві і знову зійтися разом, щоб не спокусив вас сатана через вашу нестриманість. Утім, кажу це в якості поблажки, а не в якості наказу. Бо я хочу, щоб усі люди були як і я; але кожен має свій дар від Бога: один такий, інший інакший. Тож кажу неодруженим і вдовам: добре їм буде, якщо залишаться як і я. Але якщо не можуть стримуватися, то хай одружаться, бо краще одружитися, ніж розпалюватися. А одруженим не я наказую, а Господь: жінці не розлучатися з чоловіком (а якщо й розлучиться, то хай залишається незаміжньою або хай помириться з чоловіком) і чоловіку не залишати дружини. Іншим же я кажу, не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину і вона згодна жити з ним, то хай він не розлучається з нею. І жінка, яка має невіруючого чоловіка, і він згодний жити з нею, хай не розлучається з ним. Бо невіруючий чоловік освячений віруючою дружиною і невіруюча дружина освячена віруючим чоловіком; інакше ваші діти були б нечисті, а так вони святі. Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не поневолені: до миру покликав нас Господь. Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш чоловіка? Або звідки ти знаєш, чоловіче, чи спасеш дружину? Тільки як кожному Бог уділив, як кожного Господь покликав, так хай він і живе. Так я наказую в усіх церквах. Обрізаним хтось був покликаний? Хай не стає необрізаним. Необрізаним хтось був покликаний? Хай не обрізується. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих. Кожен у якому поклику був покликаний, у такому хай і залишається. Рабом ти був покликаний? Не переймайся, але якщо можеш стати вільним, то краще скористайся. Бо в Господі покликаний рабом є вільновідпущеником Господа, так само й покликаний вільним є рабом Христа. Ви куплені дорогою ціною; не ставайте рабами людей. Кожен у якому поклику був покликаний, брати, у такому хай і залишається перед Богом. Стосовно ж дів я не маю повеління від Господа, а висловлюю думку як той, хто отримав від Господа милість бути вірним. Тож вважаю за краще з огляду на теперішню необхідність, що добре людині бути як є. Ти зв’язаний із дружиною? Не шукай розв’язання. Ти відв’язаний від дружини? Не шукай дружини. Але якщо й оженишся, не згрішиш, і якщо діва вийде заміж, не згрішить; але такі матимуть скорботу в плоті, а я хочу уберегти вас від цього. Я те кажу, брати, що час короткий; надалі, хай і ті, що мають дружин, будуть як ті, що не мають; і ті, що плачуть, як ті, що не плачуть; і ті, що радіють, як ті, що не радіють; і ті, що купують, як ті, що не набувають; і ті, що користуються цим світом, як ті, що не користуються, бо минає образ цього світу. Я ж хочу, щоб ви були без турбот. Нежонатий дбає про Господнє, як догодити Господу, а жонатий дбає про мирське, як догодити дружині. Є різниця між дружиною і дівою. Незаміжня дбає про Господнє, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня дбає про мирське, як догодити чоловіку. Кажу це для вашої ж користі; не для того, щоб накинути на вас петлю, а щоб ви пристойно й постійно служили Господу без відволікань. Якщо ж хтось вважає, що діє непристойно стосовно своєї діви, якщо вона перезріє і такою повинна буде залишатись, то хай робить, що хоче; він не згрішить; хай такі виходять заміж. А хто твердо стоїть у своєму серці і, не маючи необхідності, а маючи владу над своєю волею, вирішив у своєму серці зберігати свою діву, той робить добре. Тому, хто видає заміж свою діву, робить добре, а хто не видає заміж, робить краще. Дружина зв’язана законом, поки живе її чоловік; а якщо її чоловік помре, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі. Та, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться як є; а я вважаю, що і я маю Духа Божого.

1-е до коринтян 7:1-40 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки. Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням. А це говорю вам як раду, а не як наказа. Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так. Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися. А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком! А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини! Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її. І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його. Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі. А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини? Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую. Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується. Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей. Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був. Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це. Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа. Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей! Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається! Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним. Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання. Розв’язався від дружини? Не шукай дружини. А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають, а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули, а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього. А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою і тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа. А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять. А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре. Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще. Дружина законом прив’язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі. Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.

1-е до коринтян 7:1-40 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

А про те, що ви написали [мені], то добре було б чоловікові не торкатися жінки. Але щоб уникнути розпусти, нехай кожний чоловік має свою дружину і кожна жінка нехай має свого чоловіка. Нехай чоловік віддає дружині належну [любов], так само й дружина чоловікові. Дружина не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а дружина. Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що за згодою, тимчасово, коли перебуваєте в [пості й] молитві, — і знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою. Кажу це як пораду, не як наказ. Бажаю, щоб усі люди були, як і я, але кожний має свій дар від Бога: один такий, другий інший. Неодруженим і вдовам кажу: добре їм, якщо залишаться, як і я. Коли ж не можуть стримуватися, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися. А тим, які одружилися, не я наказую, а Господь: щоби дружина із чоловіком не розлучалася. Якщо ж і розлучиться, нехай залишається неодруженою або ж нехай помириться із чоловіком; і чоловік хай не розлучається з дружиною. Іншим вже кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину, і та згідна жити з ним, хай її не покидає. А коли яка жінка має невіруючого чоловіка і той погоджується жити з нею, хай не покидає чоловіка. Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. А в іншому випадку ваші діти були б нечисті; тепер же вони святі. Якщо ж невіруючий розлучається, — хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язані, адже для миру покликав вас Бог. Звідки знаєш, дружино, що ти не спасеш чоловіка? Або звідки ти знаєш, чоловіче, що не спасеш дружини? Нехай тільки кожний так поводиться, як кому визначив Господь, коли був покликаний Богом. І так я навчаю в усіх Церквах. Коли хто був покликаний в обрізанні, — хай він не цурається цього. Коли хто був покликаний в необрізанні, — хай не обрізається. Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне — зберігати Божі заповіді. Кожний нехай залишається в тому покликанні, в якому був покликаний. Ти був покликаний, будучи рабом? Не журися! Та коли можеш стати вільним, — скористайся цим. Адже раб, покликаний Господом, є вільним у Господа. Так само покликаний вільним є рабом Христа. Ви викуплені за ціну, тож не ставайте рабами людей. Кожний, брати, нехай залишається перед Богом у тому стані, в якому був покликаний. Що ж до дівчат, то я наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри. Тому, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так. Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Вільний від дружини? Не шукай дружини. Якщо ж і одружишся, — ти не згрішив; і якщо дівчина вийде заміж, — не згрішила. Але вони матимуть тілесні страждання, тож мені вас шкода. Це кажу, брати, бо час короткий, — тому хай і ті, хто має дружину, будуть як ті, які їх не мають, а хто плаче, хай будуть як ті, котрі не плачуть, а ті, хто радіє, — як ті, котрі не радіють, а ті, хто купує, — як ті, котрі нічим не володіють, і ті, хто користується світом, — як ті, котрі ним не користуються, бо минає образ цього світу. Я ж бажаю, щоб ви не мали клопотів. Хто не одружився, — турбується про Господнє, як догодити Господу, а хто одружився, — турбується про світське, як догодити дружині, і тому він роздвоєний. І незаміжня жінка, і дівчина турбується про Господнє, щоби бути святою тілом і духом, а та, яка вийшла заміж, турбується про світське, як догодити чоловікові. Кажу це для вашої користі, а не для того, щоб ярмо на вас накласти, щоб ви з гідністю і ревно трималися Господа. Як хтось думає про свою дівчину, що недобре, коли вона так залишиться і в зрілому віці, то нехай робить, як хоче, — він не грішить: хай такі виходять заміж. А як хто непохитний серцем і без примусу має владу над своєю волею, і постановив у своєму серці зберегти її дівчиною, той добре зробить. Отже, хто видає заміж дівчину, добре робить, а хто не видає її, робить ще краще. Жінка зв’язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки щоб у Господі. Однак блаженнішою вона є, якщо за моєю порадою залишатиметься так. Думаю, що і я маю Божого Духа.

1-е до коринтян 7:1-40 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати. Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має. Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові. Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка. Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим. Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу. Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так. Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я. Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись. Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком. Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся. Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її. І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його. Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті. Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог. Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш? Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую. Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся. Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих. Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся. Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся. Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів. Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими. У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом. Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути. Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути. Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки. Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу. Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають; і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають; і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього. Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві; жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї. Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові. Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання. Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж. Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить. Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить. Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї. Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.