1-е до коринтян 4:1-7
1-е до коринтян 4:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць; а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним. А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога. Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим. Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
1-е до коринтян 4:1-7 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі. А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри. Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу. Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя. Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує. Брати і сестри мої, я показав усе це на прикладах Аполлоса і своєму власному прикладі заради вас, щоб ви змогли навчитись і зрозуміти значення цих слів: «Не йдіть далі того, що написано у Писанні», — щоб ви не величалися одне перед одним. Щоб ви не підносили одних, зневажаючи інших. Хто каже, що ти кращий за інших? І що ти маєш такого, що не було дано тобі? Але якщо все, що маєш ти, отримав як дарунок, то чого ж вихвалятися, наче лише своїми силами здобув усе це?
1-е до коринтян 4:1-7 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Хай людина вважає нас за служителів Христових і управителів таємниць Божих. До того ж, від управителів вимагається, щоб кожен виявився вірним. Для мене дуже мало значить, як судите про мене ви чи людський суд; я і сам про себе не суджу. Бо я нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь. Тому не судіть ні про що передчасно, доки не прийде Господь, Який і освітить приховане в темряві і виявить наміри сердець, і тоді похвала кожному буде від Бога. Це, брати, я застосував до себе й Аполлоса ради вас, щоб ви навчилися в нас не думати понад те, що написано, щоб ви не величалися один одним перед іншим. Бо хто відрізняє тебе від іншого? І що ти маєш, чого б не отримав? А якщо отримав, то чого хвалишся, ніби не отримав?
1-е до коринтян 4:1-7 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць; а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним. А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога. Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим. Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
1-е до коринтян 4:1-7 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний. Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь. Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога. Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших. Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?
1-е до коринтян 4:1-7 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих. Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним. Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу. Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог. Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога. Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого. Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?