1-е до коринтян 2:1-9

1-е до коринтян 2:1-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тож прийшов я до вас, брати і сестри мої, проповідувати таємну Божу істину, не покладаючись на свою красномовність і мудрість. Находячись серед вас, я вирішив забути усе, крім Ісуса Христа і Його смерті на хресті. Отже, я прийшов до вас, слабкий, пройнятий страхом і великим трепетом. Слова мої і проповіді були донесені не з переконливістю людської мудрості, а в доказах сили Духа. Нехай ваша віра спирається не на людську мудрість, а на Божу силу. Ми справді навчаємо мудрості зрілих людей, але не мудрості нинішніх часів і не мудрості правителів світу цього, владі яких настане кінець. Ми навчаємо таємної Божої мудрості, що була прихована від людей. Бог призначив її нам на славу іще до початку світу. Це мудрість, про яку жоден із правителів цього світу не знав. Бо якби вони знали, то не розіп’яли б славного Господа. Так сказано у Святому Писанні

1-е до коринтян 2:1-9 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

І коли я приходив до вас, брати, то приходив не з вищістю слова чи мудрості звіщати вам свідчення про Бога. Бо я вирішив не знати у вас нічого, крім Ісуса Христа, і притому розп’ятого. І я був у вас у немочі, у страху і у великому тремтінні. І моє слово і моя проповідь були не в переконливих словах людської мудрості, а в показі Духа і сили, щоб ваша віра утверджувалася не на людській мудрості, а на силі Божій. Мудрість же ми звіщаємо серед досконалих, але мудрість не цього світу і не правителів цього світу, що минають, а звіщаємо мудрість Божу, таємну, приховану, яку Бог призначив ще до віків для нашої слави, якої ніхто з правителів цього світу не пізнав, бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави. Але як написано: Не бачило око, не чуло вухо і не приходило на серце людині те, що Бог приготував тим, хто любить Його.

1-е до коринтян 2:1-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого... І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп’яли б вони Господа слави! Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!

1-е до коринтян 2:1-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого. Тож перебував я серед вас у немочі, у страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь — не в переконливих словах мудрості, але в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу. Ми говоримо про мудрість досконалих, а не про мудрість цього віку чи правителів цього віку, які минають. Але ми говоримо про Божу премудрість, заховану в таємниці, яку відкрив Бог перед віками для нашої слави; її ніхто з правителів цього віку не пізнав, бо коли б пізнали, то не розіп’яли би Господа слави. Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, — те приготував Бог тим, які люблять Його!

1-е до коринтян 2:1-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже. Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого. І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї. І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили, щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій. Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають, а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу, котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б. Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.