1-е до коринтян 15:35-58

Поділитись

1-е до коринтян 15:35-58 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?» Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!» І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше. Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло». Тіла живих істот не однакові. Ні, у людей вони одні, а у тварин — зовсім інакші. У птахів ще інші, а у риб іще інші. Є тіла Небесні й земні, але краса Небесних і земних тіл різна. Сонце має одну красу, а місяць і зірки — зовсім іншу. Та краса однієї зірки відрізняється від іншої. Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю — тлінне, а як зросте, буде нетлінним. Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі. Посіяне тіло є земним, зросле — духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні. Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою». Та останній Адам став життєдайним духом. Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна. Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба. Всі земні люди такі ж, як і перша людина, яка вийшла з землі. Небесні ж люди такі, як Той Чоловік Небесний. Як носили ми образ земної людини, так само носитимемо і образ Небесної. Кажу вам, брати і сестри, що тіла й кров не можуть успадквати Царства Божого. Адже тлінне не успадковує нетлінного. Ось послухайте! Відкрию я вам таємницю: не всі ми зазнаємо смерті, але всі будемо змінені. І оком не встигнемо змигнути, як просурмить остання сурма. Коли вона просурмить, мерці повстануть нетлінні, і ми перемінимося. Бо це тлінне тіло мусить одягнутися в нетлінне, і це смертне тіло — в безсмертне. І коли це тлінне тіло вдягнеться у все нетлінне, а смертне тіло — у безсмертне, тоді збудеться те, що написано у Святому Писанні: «І перемога смерть поглинула». «Смерть, де ж твоя перемога? Смерть, де твоє жало?» Жало смерті — це гріх, а сила гріха — Закон. Та дяка Богу, Який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа! Тож, брати і сестри мої любі, будьте твердими й непохитними. Присвятіть себе повністю трудам Господнім. Адже ви знаєте, що труд ваш Господній не марний.

1-е до коринтян 15:35-58 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Але хтось скаже: Як воскреснуть мертві? У якому тілі вони прийдуть? Нерозумний! Те, що ти сам сієш, не оживе, якщо не помре. І те, що ти сієш, ти не майбутнє тіло сієш, а голе зерно, наприклад, пшеничне чи якесь інше. А Бог дає йому тіло, як Йому угодно, причому кожній насінині — своє тіло. Не всяка плоть є такою самою плоттю, але одна плоть у людей, інша плоть у тварин, ще інша у риби, ще інша у птахів. Також є тіла небесні і тіла земні, але одна слава в небесних, а інша — в земних. Одна слава в сонця, інша слава в місяця, а ще інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою. Так і з воскресінням мертвих: сіється в тлінні, воскресає в нетлінні; сіється в безчесті, воскресає в славі; сіється в немочі, воскресає в силі; сіється тіло душевне, воскресає тіло духовне. Є тіло душевне, а є тіло духовне. Так і написано: Перша людина Адам стала живою душею, а останній Адам — життєдайним духом. Але не духовне спочатку, а душевне, потім духовне. Перша людина — з землі, земляна, друга людина — Господь з неба. Яка земляна, такі й земляні, і яка небесна, такі й небесні. І як ми носили образ земляної, так будемо носити й образ небесної. Я те кажу, брати, що плоть і кров не можуть успадкувати Царства Божого і тління не успадковує нетління. Ось кажу вам таємницю: не всі ми помремо, та всі змінимось — умить, як оком змигнути, при останній трубі; бо вона затрубить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми змінимось. Бо це тлінне має одягнутися в нетління і це смертне — одягнутися в безсмертя. Коли ж це тлінне одягнеться в нетління і це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою!» Смерте, де твоє жало? Могило, де твоя перемога? Жало же смерті — гріх, а сила гріха — Закон. Та подяка Богу, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа! Тому, брати мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди зростайте в ділі Господнім, знаючи, що ваш труд не даремний у Господі.

1-е до коринтян 15:35-58 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть? Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре. І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого, і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його. Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб. Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним. Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою! Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає, сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий. Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь. Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити. І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

1-е до коринтян 15:35-58 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Але дехто скаже: Як же мертві встануть? В якому тілі прийдуть? Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре. І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, — пшениці чи чогось іншого. А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню — власне тіло. Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше — у тварин, інше — в риб, інше — у птахів. Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша — у земних. Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою. Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні; сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі; сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне. Так і написано: Перша людина — Адам — став живою душею, а останній Адам — Дух, Який оживляє. Але не духовний спочатку, а душевний; потім — духовний. Перша людина — із землі, земна. Друга Людина, [Господь], — з неба. Який земний — такі й земні, і Який небесний — такі й небесні. І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного. Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує. Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, — раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить — і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося. Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя. Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою! Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало смерті — це гріх, а сила гріха — Закон. Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. Тому, мої любі брати, будьте стійкі, непохитні, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.

1-е до коринтян 15:35-58 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Та хто-небудь скаже: Як устануть мертві? і в якому тїлї прийдуть? Безумний! що ти сїєш, не оживе, коли не вмре. І що сїєш, не тїло будуче сїєш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше. Бог же дає йому тїло, яке схоче, і кожному насїнню своє тїло. Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства. (Єсть) і тїла небесні й тїла земні, та инша слава небесних, а инша земних. Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою. Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлїнню. Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї. Сїєть ся тїло душевне, устає тїло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне. Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останнїй Адам духом животворящим. Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім. Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба. Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні. І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного. Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїннє незотлїння не наслїдить. Ось тайну вам глаголю: Всї не впокоїмось, всї ж перемінимось. У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось. Треба бо тлїнному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмертє. Як же тлїнне се одягнеть ся в нетлїннє і смертне се одягнеть ся в безсмертє, тодї станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою. Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда? Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон. Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа. Тим же, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючись у дїлї Господньому завсїди, знаючи, що праця ваша не марна перед Господем.