1-е до коринтян 12:4-31

1-е до коринтян 12:4-31 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Різні є дари, та всі вони — від Єдиного Духа. Є багато різних засобів служити, але усі вони — Єдиному Господу. По-різному Всевишній діє серед людей, та тільки Єдиний Бог дає спроможність робити все. А вияв Духа дано кожному на користь усіх. Одній людині Дух дає слово мудрості, іншій — слово знання дається тим самим Духом. Комусь дано духовну віру, а ще хтось має дар зцілення — від Єдиного Духа. Хтось має силу робити чудеса, а хтось — здатність пророкувати, хтось уміє розпізнавати духів, а хтось — розмовляти різними мовами, а ще хтось — тлумачити мови. Та Один і Єдиний Дух чинить усе це, наділяючи кожного тим, чим вважає за потрібне. Через те, що кожен із нас має одне тіло, яке складається з багатьох частин, то хоч і багато частин, все одно вони становлять одне тіло. Так і Христос. Бо одним Духом хрестилися ми всі, щоб стати єдиним тілом: як юдеї, так і погани, як раби, так і вільні. І всім нам даний один Дух. Тіло людське складається не з одного члена, а з багатьох. Навіть якщо нога скаже: «Через те, що я не рука, я не належу тілу», — то хіба вона від того перестане належати тілу? А якщо вухо скаже: «Через те, що я не око, я не належу тілу», — чи перестане воно через це належити тілу? Якби все тіло складалося лише з ока, як тоді б ми слухали? Якби складалося тільки з вуха, чим би тоді відчували запахи? Насправді Бог розмістив члени тіла, кожне з них, там, де хотів. Якби всі члени тіла були однаковими, то де ж тоді було б тіло? А так хоч частин багато, а тіло одне. Око не може сказати руці: «Ти мені не потрібна». Або голова не може сказати ногам: «Ви мені не потрібні». Навпаки, ті частини тіла, які ми вважаємо слабшими, насправді дуже потрібні. А про ті, що вважаємо не дуже почесними на тілі, піклуємося більше. Про непристойні ж дбаємо з більшою сором’язливістю. Водночас пристойні частини тіла не потребують особливої турботи. Та Бог створив наше тіло так, щоб більше шани було тим частинам, які потребували того, щоб не було розбрату в тілі, а щоб усі частини однаково дбали одна про іншу. Коли одна з них страждає, то й усі інші страждатимуть. Коли одна в пошані, то й усі інші радіють із нею. Тож усі ви разом є Тілом Христовим, а окремо — частинами Його. До того ж Бог першими поставив у церкві апостолів, другими — пророків, третіми — вчителів, потім чудотворців і людей, які мають дар зціляти. За ними — ті, хто допомагають іншим, ті, які мають хист вести за собою людей, а також ті, котрі мають здібності до різних мов. Та не всі є апостолами, не всі є пророками, чи не так? Не всі є вчителями або чудотворцями. Не всі обдаровані здібністю зціляти чи розмовляти різними мовами. І не всі ж, певно, можуть тлумачити мови? Тож дбайте про всі Духовні дари, що є найважливішими для вас, а я вам зараз покажу навіть краще життя.

1-е до коринтян 12:4-31 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Дари різні, а Дух той самий; і служіння різні, а Господь той самий; і дії різні, а Бог той самий, Який чинить усe в усіх. Кожному ж прояв Духа дається на користь. Бо одному Духом дається слово мудрості, іншому — слово знання тим самим Духом, іншому — віра тим самим Духом, іншому — дари зцілення тим самим Духом, іншому — чинення чудес, іншому — пророкування, іншому — розрізнення духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов. Усе це чинить один і той самий Дух, розподіляючи кожному окремо, як Він хоче. Бо як тіло одне, але має багато членів, і всі члени одного тіла, хоча їх багато, є одним тілом, так і Христос. Бо й одним Духом усі ми були охрещені в одне тіло, чи то іудеї, чи елліни, чи раби, чи вільні, і всі одним Духом були напоєні. Бо й тіло складається не з одного члена, а з багатьох. Якщо нога скаже: Раз я не рука, я не належу тілу, — то хіба вона через це не належить тілу? І якщо вухо скаже: Раз я не око, я не належу тілу, — то хіба воно через це не належить тілу? Якщо все тіло складається з ока, то де слух? Якщо все складається зі слуху, то де нюх? Та Бог розмістив члени в тілі, кожного з них, як було Йому угодно. Якби всі вони були одним членом, то де було б тіло? А так членів багато, а тіло одне. Не може ж око сказати руці: Ти мені не потрібна, — або також голова ногам: Ви мені не потрібні. Навпаки, ті члени тіла, які здаються слабшими, набагато більше потрібні; і які здаються нам менш поважними в тілі, тих оточуємо більшою повагою; і наші непристойні члени отримують більшу пристойність, а наші пристойні члени не мають в тому потреби. Та Бог склав тіло так, що дав обділеному більшу повагу, щоб не було розділення в тілі, а щоб члени однаково дбали один про одного. І якщо страждає один член, з ним страждають усі члени; якщо славиться один член, з ним радіють усі члени. Ви тіло Христове, а поодинці — члени. І одних Бог поставив у церкві, по перше, апостолами, по друге, пророками, по третє, вчителями, потім чудотворцями, потім дав дари зцілення, допомоги, керування, різних мов. Хіба всі апостоли? Хіба всі пророки? Хіба всі вчителі? Хіба всі чудотворці? Хіба всі мають дари зцілення? Хіба всі говорять мовами? Хіба всі тлумачать? Ревно прагніть найкращих дарів, і я покажу вам ще кращий шлях.

1-е до коринтян 12:4-31 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий. Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий. Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе. І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче. Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос. Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним. Бо тіло не є один член, а багато. Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона? І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно? Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх? Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів. Якби всі одним членом були, то де тіло було б? Отож, тепер членів багато, та тіло одне. Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні. Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні. А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу, а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові, щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного. І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться. І ви тіло Христове, а зосібна ви члени! А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови. Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють? Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!

1-е до коринтян 12:4-31 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Дари є різноманітні, а Дух — той самий. І служіння різноманітні, а Господь той самий. І дії різноманітні, а Бог той самий, — Він робить усе в усіх. Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. Одному Дух дає слово мудрості, іншому — слово знання тим же Духом, іншому — віру тим же Духом, іншому — дари оздоровлень тим самим Духом, іншому — робити чудеса, іншому — пророкувати, іншому — розпізнавати духів, іншому — різні мови, іншому — пояснення мов. А все це робить один і той же Дух, даючи окремо кожному, як хоче. Бо як тіло одне, але має багато членів, так і всі члени: хоч їх багато, становлять [одне] тіло, — так і Христос. Адже всі ми хрещені одним Духом в одне тіло: чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, — усі одним Духом напоєні. Бо тіло складається не з одного члена, а з багатьох. Якщо скаже нога, що «я не рука і тому не належу до тіла», то хіба через це вона не належить до тіла? І якщо вухо скаже, що «я не око і тому не належу до тіла», то хіба через це воно не належить до тіла? Якщо все тіло є оком, то де слух? Якщо все є слухом, то де нюх? Тепер же Бог розмістив члени в тілі — кожного з них, як забажав. Якби всі були одним членом, то де тіло? Тепер же — членів багато, а тіло одне. Не може око сказати руці: Ти мені не потрібна. Або знову — голова ногам: Ви мені не потрібні. Але ті члени тіла, що вважаються слабшими, значно більше потрібні. А ті, які вважаємо непристойними в тілі, саме їх більше шануємо; і непоказні наші члени одержують більшу повагу, а наші показні члени цього не потребують. Бог склав тіло так, що нижчому дав більшу пошану, щоб не було поділу в тілі, але щоби члени одні про одних дбали. І якщо страждає один член, з ним страждають усі члени; якщо в пошані один член, з ним радіють усі члени. Ви — тіло Христа, а окремо ви члени. Деяких Бог поставив у Церкві: по-перше — апостолами, по-друге — пророками, по-третє — учителями; потім — чудеса, тоді — дари оздоровлення, допомоги, управління, знання різних мов. Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі вчителі? Чи всі творять чудеса? Чи всі мають дари оздоровляти? Чи всі мовами говорять? Чи всі пояснюють? Тож ревно дбайте про більші дари, а далі я вам показую ще кращий шлях.

1-е до коринтян 12:4-31 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Між даруваннями є ріжниця, Дух же той самий. І ріжниця між служеннями, а той самий Господь. І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всїх. Кожному ж даєть ся явленнє Духа на користь. Тому бо Духом даєть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом; иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом; иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаваннє духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мов (язиків). Все ж се дїйствує один і той же Дух, удїляючи кожному, яко ж хоче. Як бо тїло одно, а членів має багато, всї ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос. Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї. Бо тїло не єсть один член, а многі. Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла? І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла? Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх? Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв. Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло? Тепер же багато членів, а тїло одно. Не може ж око сказати руцї: Не треба менї тебе; або знов голова ногам: Не треба менї вас. Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні; і которі здають ся нам неповажнїщими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають. Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому, щоб не було роздїлення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали. І коли терпить один член, терплять з ним усї члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени. Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна). І инших поставив Бог у церкві найперш апостолів, вдруге пророків, втретє учителїв, потім сили, а там даровання, сцїлення, помагання, порядкування, всякі мови. Хиба всї апостоли? хиба всї пророки? хиба всї учителї? хиба всї сили? хиба всї мають дарованнє сцїлення? хиба вони всї глаголють мовами? хиба всї викладають? Жадайте ж дарувань луччих, і я покажу вам ще кращу дорогу.