Обʼявлення 14

14
Агнець і сто сорок чотири тисячі
1Потім я подивився, і ось переді мною Агнець. Він стояв на горі Сіон, і з Ним – сто сорок чотири тисячі, у яких на чолі написане Його ім’я та ім’я Його Отця. 2І я почув голос із неба, наче гуркіт бурхливих вод і наче гучний грім. Голос, який я почув, був схожий на звучання арф, на яких грають арфісти. 3Вони заспівали нову пісню перед престолом і перед чотирма живими істотами та старцями. Ніхто не міг вивчити тієї пісні, окрім ста сорока чотирьох тисяч викуплених із землі. 4Це ті, хто не опоганився жінками, залишившись незайманими. Вони йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони були викуплені від людства – як первісні плоди Богові та Агнцю. 5В їхніх устах не було знайдено брехні. Вони – непорочні.
Три ангели
6Потім я побачив іншого ангела, який летів посеред неба. Він мав проголосити вічну Добру Звістку тим, хто живе на землі: кожній нації, племені, мові та народу. 7Він сказав гучним голосом: «Бійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшов час Його суду. Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море та джерела вод!»
8За ним слідував інший ангел, кажучи: «Упав! Упав Великий Вавилон! Він напоїв усі народи вином своєї статевої розпусти».#14:8 Див. Іс. 21:9.
9Третій ангел слідував за ними, кажучи гучним голосом: «Якщо хтось поклоняється звіру та його образу й отримує його знак на чоло або руку, 10той буде пити нерозведене вино Божого гніву, приготовлене в чаші Його гніву. Він буде мучитися у вогні та сірці перед святими ангелами й Агнцем. 11І дим їхнього страждання буде підійматися навіки-віків. Не буде спокою ні вдень, ні вночі для тих, хто поклоняється звіру та його образу, або для тих, хто отримує знак його імені». 12У цьому терпіння святих, які виконують заповіді Божі й залишаються вірними Ісусу.
13Потім я почув голос із неба, який сказав: «Напиши це: блаженні мертві, які відтепер помирають у Господі!».
«Так, – каже Дух, – вони відпочинуть від своєї праці, бо їхні діла йдуть за ними».
Жнива на землі
14Тоді я подивився, і ось переді мною була біла хмара, а на хмарі сидів Хтось, подібний до Сина Людського.#14:14 Див. Дан. 7:13. На голові Він мав золоту корону, а в руці – гострий серп. 15І ще один ангел вийшов із Храму й гучним голосом промовив до Того, Хто сидів на хмарі: «Візьми Свій серп і жни, бо прийшов час жнив і врожай землі дозрів».#14:15 Див. Йоїл. 3:13. 16І Той, Хто сидів на хмарі, кинув Свого серпа на землю, і врожай на землі був зібраний.
17Потім інший ангел вийшов із Храму на небі, і він теж мав гострий серп. 18І ще один ангел, який мав владу над вогнем, вийшов від жертовника й гучним голосом промовив до того, що мав гострий серп: «Надішли свій гострий серп і збери грона винограду на землі, бо його виноград дозрів». 19Ангел кинув свого серпа на землю й, зібравши виноград, вкинув його до великої давильні Божого гніву. 20Виноград було почавлено в давильні за містом. З неї потекла кров, яка піднялася аж по вудила коней і розлилась на тисячу шістсот стадіїв.#14:20 Тобто близько 300 кілометрів.

Поточний вибір:

Обʼявлення 14: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть