Марка 9

9
1І сказав: «Істинно кажу вам: деякі з присутніх тут не зазнають смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі».
Преображення Ісуса
2Через шість днів Ісус узяв із Собою Петра, Якова та Івана й вивів тільки їх на високу гору. Там Він преобразився перед ними: 3Його одяг став блискучим і таким білим, що жоден відбілювач у світі не міг би так відбілити. 4І з’явились їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ісусом.
5Петро сказав Ісусові: «Равві#9:5 Або: Учителю., добре нам тут бути! Зробімо три намети: один для Тебе, один для Мойсея та один для Іллі».
6Бо не знав, що сказати, такі налякані були.
7Тоді з’явилася хмара, яка накрила їх, і з хмари промовив голос: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»
8І раптом, подивившись навкруги, вони нікого не побачили, окрім Ісуса.
9Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, щоб не казали нікому про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. 10Вони зберегли це Слово для себе, тільки міркували між собою, що означає воскресіння з мертвих.
11Потім вони запитали Його:
―Чому книжники кажуть, що Ілля має прийти першим?
12 Ісус відповів:
―Ілля дійсно має прийти першим, щоб відновити все. І, як написано про Сина Людського, Він має багато постраждати та бути приниженим. 13Але кажу вам: Ілля прийшов, і вони вчинили з ним усе, що схотіли, як написано про нього.
Зцілення одержимого хлопця
14Повернувшись до інших учнів, вони побачили навколо них великий натовп і книжників, які сперечалися з ними. 15Як тільки ці люди побачили Ісуса, здивувалися й побігли привітати Його. 16Він запитав їх:
―Чому ви сперечалися з ними?
17Один чоловік із натовпу відповів:
―Учителю, я привів до Тебе мого сина, бо він одержимий духом німоти. 18Коли дух його хапає, то кидає на землю, з рота йде піна, хлопчик скрегоче зубами й ціпеніє. Я просив Твоїх учнів вигнати духа, але вони не змогли.
19 Ісус у відповідь сказав:
―О роде невірний, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть хлопчика до Мене!
20І привели хлопчика до Ісуса. Коли дух побачив Ісуса, відразу кинув хлопчика в судоми. Той, упавши на землю, покотився й пустив піну з рота.
21Ісус запитав його батька:
―Скільки часу з ним таке?
Він відповів:
―З дитинства. 22Часто дух кидає його у вогонь або у воду, щоб вбити його. Якщо можеш щось зробити, допоможи нам. Змилуйся над нами.
23Ісус же сказав йому:
―Якщо можеш?! Усе можливе для того, хто вірує!
24Тоді батько хлопчика скрикнув:
― Вірую! Допоможи моєму невірству.
25Коли Ісус побачив, що люди збігаються, то наказав нечистому духові, кажучи: «Духу німий та глухий, наказую тобі: вийди з нього й більше не заходь у нього!»
26Скрикнувши, дух сильно потряс хлопця в конвульсіях і вийшов із нього. Хлопець став як мертвий, так що багато хто говорив, що він помер. 27Але Ісус узяв його за руку, підняв його, і він устав.
28Пізніше, коли Ісус увійшов у дім, учні наодинці запитали Його:
―Чому ми не змогли вигнати демона?
29Ісус відповів:
―Цей рід можна вигнати лише молитвою та постом.
Ісус удруге звіщає Свою смерть та воскресіння
30Вийшовши звідти, вони пройшли через Галілею. Ісус не хотів, щоб хтось дізнався про це, 31бо Він навчав Своїх учнів та казав їм: «Син Людський буде виданий у руки людські. Його вб’ють, але через три дні Він воскресне». 32Однак учні не зрозуміли цих слів, а спитати Його боялися.
Хто найбільший у Царстві Небесному?
33Коли вони прийшли в Капернаум і були в домі, Ісус запитав їх:
―Про що ви говорили в дорозі?
34Але вони мовчали, тому що в дорозі сперечалися між собою, хто з них найбільший.
35Тоді Ісус присів, покликав до Себе дванадцятьох і сказав їм:
―Якщо хтось хоче бути першим, той хай буде останнім серед усіх та слугою для всіх.
36 Ісус узяв дитину, поставив посеред них і, обійнявши її, сказав їм:
37 ―Хто приймає таку дитину в ім’я Моє, той не Мене приймає, а Того, Хто надіслав Мене.
Хто не проти нас, той за нас
38Іван сказав Йому:
―Учителю, ми бачили когось, хто Твоїм ім’ям виганяв демонів, та ми заборонили йому, бо він не ходить із нами.
39Але Ісус сказав:
―Не зупиняйте його, бо немає такого, хто б робив чудо в ім’я Моє й відразу злословив би Мене. 40Той, хто не проти нас, той за нас. 41Адже хто подасть вам чашу води в ім’я Моє, бо ви Христові, – істинно кажу вам, – не втратить своєї винагороди.
Про спокуси
42 Якщо хтось спокусить одного з цих малих, що вірують у Мене, то було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море. 43Якщо твоя рука спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим, ніж, маючи дві руки, іти до Геєни, у вогонь незгасимий, 44де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.#9:44 Деякі ранні рукописи не містять цього вірша. 45Якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її. Краще тобі увійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж, маючи дві ноги, бути вкинутим до Геєни, 46де черв’як їхній не вмирає і вогонь не гасне.#9:46 Деякі ранні рукописи не містять цього вірша. 47Якщо твоє око спокушає тебе, вирви його. Краще тобі увійти до Царства Божого однооким, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у Геєну,
48 «де черв’як їхній не вмирає
і вогонь не гасне». # 9:48 Див. Іс. 66:24.
49 Бо кожен буде вогнем посолений і кожна жертва буде посолена сіллю.
50 Сіль – добра річ, але якщо сіль втратить солоність, як її знов зробити солоною? Майте сіль самі в собі та зберігайте мир між собою.

Поточний вибір:

Марка 9: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть