Матвія 26

26
Ісус нагадує про змову проти Нього
1Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів: 2«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа. 4І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса. 5Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
Помазання Ісуса
6Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. 7Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром#26:7 Запашне масло., і вилила його на голову Ісуса. 8Побачивши це, учні обурилися й сказали:
―Навіщо така трата? 9Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10Але Ісус, знаючи це, сказав їм:
―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене. 11Бідних ви завжди маєте з собою,#26:11 Див. Повт. 15:11. а Мене не завжди матимете. 12Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання. 13Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
Юда погоджується зрадити Ісуса
14Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників 15і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?»
Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Остання вечеря
17У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса:
―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18Він відповів:
―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
19Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма. 21А як вони їли, Ісус сказав їм:
―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним:
―Це не я, Господи?
23Він сказав у відповідь:
―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить. 24Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25Юда, який зрадив Його, спитав:
―Це не я, Равві#26:25 Або: Учителю.?
Ісус відповів йому:
―Ти сказав!
26Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі, 28бо це кров Моя, кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів. 29Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
Ісус говорить про відречення учнів
31Тоді Ісус сказав учням:
―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано:
«Уражу пастиря –
і вівці отари розсіються». # 26:31 Див. Зах. 13:7.
32 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33Тоді Петро відповів Йому:
―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34Ісус сказав йому:
―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
35Петро ж наполягав:
―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся.
І всі учні сказали так само.
Ісус молиться в Гефсиманії
36Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням:
―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
37І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38Тоді сказав їм:
―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
39І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові:
―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною? 41Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. 44Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45Потім прийшов до учнів і сказав їм:
―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників. 46Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
Арешт Ісуса
47Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу. 48Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49Він одразу підійшов до Ісуса й промовив:
―Вітаю, Равві#26:49 Або: Учителю.! – і поцілував Його.
50Ісус сказав йому:
―Друже, роби те, для чого ти прийшов!
Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його. 51І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть. 53Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонів#26:53 Легіон – частина римського війська, яка налічувала 6 000 воїнів. ангелів? 54Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. 56Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків».
Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
Ісус перед Синедріоном
57Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини. 58Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, чим усе скінчиться.
59Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, 60але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє, 61які сказали:
―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса:
―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63Але Ісус мовчав.
Первосвященник запитав Його:
―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64Ісус відповів йому:
―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам:
відтепер побачите Сина Людського,
Який сидить праворуч від Всемогутнього
й приходить на хмарах небесних! # 26:64 Див. Пс. 109:1; Дан. 7:13.
65Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав:
―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство! 66Яке ваше рішення?
Вони відповіли:
―Він заслуговує на смерть!
67Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках, 68кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
Петро зрікається
69Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала:
―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70Але Петро заперечив перед усіма, кажучи:
―Не знаю, про що ти говориш.
71Коли він виходив за ворота, його побачила інша служниця й сказала тим, що були там:
―Цей чоловік теж був з Ісусом із Назарета.
72Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові:
―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74Тоді він почав клястися та присягати кажучи:
―Не знаю Цього Чоловіка!
І одразу заспівав півень.
75Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Поточний вибір:

Матвія 26: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть