Луки 10

10
Служіння сімдесяти учнів
1Після того Господь призначив інших сімдесятьох#10:1 У деяких рукописах: сімдесят два. Дивись також вірш 17. учнів і надіслав їх по двоє перед Собою в усі міста та місцевості, куди Він мав іти.
2І сказав їм: «Жнива насправді великі, а робітників мало, тож просіть Господа жнив, щоб послав робітників на жнива Свої.
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків. 4Не беріть ні гаманця, ні торбини, ні взуття й нікого в дорозі не вітайте. 5Коли ж увійдете в якийсь дім, то спочатку скажіть: „Мир цьому дому!“ 6І якщо там є син миру, то спочине на ньому ваш мир, а коли ні, то повернеться до вас. 7Залишайтеся в тому ж домі, їжте та пийте те, що дадуть вам, бо робітник достойний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 А коли зайдете в якесь місто та приймуть вас, то їжте все, що покладуть перед вами. 9Зціляйте в ньому хворих і кажіть їм: „Наблизилось до вас Царство Боже!“ 10А коли зайдете в якесь місто і не приймуть вас, то, виходячи на вулиці його, кажіть: 11„Навіть пил із вашого міста, який прилип до наших ніг, ми обтрушуємо на свідчення проти вас, але знайте, що наблизилось Царство Боже!“ 12Кажу вам: легше буде Содомові в той день суду, ніж тому місту.
13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися, сидячи в мішковині та попелі. 14Проте Тиру та Сидону легше буде на суді, ніж вам. 15І ти, Капернауме,
чи будеш піднесений до неба?
Ні, ти до пекла зійдеш! # 10:15 Буквально: ти до царства мертвих зійдеш.
16 Той, хто слухає вас, той Мене слухає, і хто відмовляється від вас, від Мене відмовляється. Хто ж відмовляється від Мене, той відмовляється від Того, Хто надіслав Мене».
Повернення сімдесяти учнів
17Сімдесят учнів повернулися й радісно сказали:
―Господи, навіть демони підкоряються нам в ім’я Твоє.
18А Він сказав їм:
―Я бачив сатану, котрий падав із неба, наче блискавка. 19Ось даю вам владу наступати на змій і скорпіонів, і на всяку силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить. 20Однак не радійте, що духи вам підкоряються, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах.
Радість Ісуса
21У той час Ісус зрадів Святим Духом та промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
22 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає, Хто є Син, окрім Отця, і Хто є Отець, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити».
23І, повернувшись до учнів, промовив тільки до них:
―Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите. 24Бо кажу вам: багато пророків та царів бажали побачити те, що ви бачите, і не побачили, та почути те, що ви чуєте, і не почули.
Добрий самарянин
25І ось один учитель Закону піднявся та, спокушаючи Його, сказав:
―Учителю, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
26 Ісус відповів йому:
―Що в Законі написано? Як читаєш?
27Він відповів:
―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всією силою своєю, і всім розумом своїм»#10:27 Див. Повт. 6:5. і «ближнього свого – як самого себе».#10:27 Див. Лев. 19:18.
28 Ісус же сказав:
―Правильно ти відповів, роби так і будеш жити!
29Але той, бажаючи виправдати себе, сказав Ісусові:
―А хто мій ближній?
30Ісус відповів:
―Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон та потрапив до рук розбійників, котрі роздягли його, побили та пішли далі, залишивши його напівмертвим. 31Випадково тією ж дорогою проходив священник і, побачивши його, пройшов повз нього. 32Також і левіт, прийшовши на те місце, подивився й пішов далі. 33Але один самарянин, який був у подорожі, підійшов і, побачивши його, зглянувся над ним. 34Він підійшов, перев’язав йому рани, намастивши їх олією та вином, поклав його на свою худобину та привіз до заїжджого двору, де доглядав за ним. 35Наступного дня, від’їжджаючи, дав два динарії господареві та сказав: «Подбай про нього, а якщо витратиш на нього більше, я поверну тобі, коли вертатимусь».
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближнім того, хто потрапив до рук розбійників?
37Він відповів:
―Той, хто зглянувся над ним.
Ісус сказав:
―Іди та роби так само.
Ісус відвідує Марту та Марію
38Коли вони подорожували далі, то зайшли до одного села, де жінка, на ім’я Марта, прийняла Його у свій дім. 39У неї була сестра, на ім’я Марія, яка сіла біля ніг Господа та слухала Його слова.
40Марта була зайнята багатьма приготуваннями й, підійшовши, сказала:
―Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб допомогла мені.
41Господь відповів їй:
―Марто, Марто, ти турбуєшся та клопочешся багатьма речами, 42але потрібне одне. Марія обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.

Поточний вибір:

Луки 10: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть