Луки 1
1
Посвячення Теофілу
1Оскільки багато хто вже намагався скласти розповідь про події, які сталися між нами, 2у такий спосіб, як їх передали нам люди, що від самого початку були свідками й котрі стали служителями Слова, 3то і я вирішив, дослідивши все ретельно від самого початку, написати тобі, поважний Теофіле, усе послідовно, 4щоб ти міг досконало пізнати достовірність слів, яких був навчений.
Сповіщення народження Івана Хрестителя
5За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник, на ім’я Захарія, із черги Авія,#1:5 Див. 1 Хр. 24:1-19. та його дружина, на ім’я Єлизавета, одна з дочок Аарона. 6Вони обоє були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи всі заповіді та настанови Господа. 7У них не було дітей, бо Єлизавета була безплідна, і обоє були похилого віку.
8Одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом, 9згідно зі звичаєм священства, випало йому через жереб зайти до Храму Господнього та кадити. 10Усе зібрання народу молилося зовні, коли прийшов час кадити.
11Тоді ангел Господній з’явився перед ним, стоячи з правого боку жертовника для кадіння. 12Коли Захарія побачив його, то жахнувся, і страх охопив його.
13Але ангел сказав йому:
―Не бійся, Захаріє, твоя молитва почута! Твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його Іван. 14Ти будеш радісним та щасливим, і багато хто радітиме його народженню. 15Він буде великий перед Господом, вина та міцного напою не питиме; і Дух Святий наповнить його ще з лона його матері. 16І багатьох синів Ізраїлю він наверне до Господа Бога свого. 17Він ітиме перед Ним у дусі й силі Іллі, наверне серця батьків до дітей та непокірних до мудрості праведних, щоб підготувати народ до приходу Господа.#1:17 Див. Мал. 4:5-6.
18Захарія відповів ангелу:
―Як я дізнаюся про це? Я вже старий, і дружина моя в похилих літах.
19Ангел у відповідь сказав йому:
―Я Гавриїл, що стою перед Богом, і мене послано сказати тобі цю добру звістку, 20але тепер ти будеш мовчати й не зможеш говорити до дня, коли все це станеться, бо ти не повірив моїм словам, котрі здійсняться свого часу!
21Народ же чекав на Захарію та дивувався, чому він затримується в Храмі. 22Коли ж він вийшов, то вже не міг говорити, і всі зрозуміли, що в Храмі він бачив видіння. Захарія звертався до них знаками та залишався німим.
23Після закінчення днів його служіння, він повернувся додому. 24Невдовзі після цього Єлизавета, його дружина, завагітніла й п’ять місяців ховалася, кажучи: 25«Ось що для мене зробив Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти ганьбу мою між людьми».
Сповіщення народження Ісуса
26Шостого місяця Бог надіслав ангела Гавриїла в галілейське місто, яке називалося Назарет, 27до діви, що була заручена з чоловіком, на ім’я Йосиф, з дому Давида. Ім’я діви було Марія.
28Прийшовши до неї, ангел промовив:
―Радій, та, що отримала благодать! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками.
29Ці слова здивували її, і вона почала роздумувати, що може означати це привітання.
30Ангел відповів їй:
―Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. 31Ось завагітнієш та народиш Сина, і назвеш Його Ісус. 32Він буде великий, і Його називатимуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Давида, батька Його.#1:32 Див. 2 Сам. 7:12. 33Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця.
34Марія відповіла ангелу:
―Як же це станеться, якщо я не була з чоловіком?
35У відповідь ангел сказав:
―Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього обгорне тебе, тому Святий, Який народиться, назветься Сином Божим. 36Ось Єлизавета, твоя родичка, завагітніла у своїй старості й чекає на сина; і оце вже шостий місяць тій, що її звуть безплідною, 37бо у Бога ніяке слово не буває безсилим.
38Марія відповіла:
―Ось я, раба Господня, нехай усе станеться за словом твоїм.
І ангел відійшов від неї.
Марія відвідує Єлизавету
39Тими днями Марія зібралася й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, в одне з міст Юдиних. 40Вона зайшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. 41Коли Єлизавета почула привітання Марії, то дитя в її лоні заворушилося від радості, а Єлизавета наповнилася Духом Святим.
42Вона голосно промовила:
―Благословенна ти між жінками, і благословенна Дитина, Яку ти народиш! 43І звідкіля мені це, що мати Господа мого прийшла до мене? 44Як тільки я почула голос твого привітання, дитина в моєму лоні заворушилася від радості. 45Блаженна та, яка повірила, що здійсниться все сказане їй від Господа!
Марія прославляє Господа
46І сказала Марія:
«Величає душа моя Господа,
47та радіє дух мій у Бозі, Спасителі моєму,
48бо зглянувся Він
на покору раби Своєї.
Ось чому віднині всі покоління називатимуть мене блаженною,
49бо велике вчинив мені Всемогутній.
Святе ім’я Його!
50Милість Свою Він показує з роду в рід
тим, хто боїться Його.
51Він зробив велику справу Своєю рукою,
розсіяв гордих у думках сердець їхніх.
52Скинув сильних з престолу
та підняв принижених.
53Голодних нагодував благами,
а заможних відіслав ні з чим.
54Допоміг Ізраїлеві, слузі Своєму,
згадавши милість,
55так, як обіцяв батькам нашим,
Авраамові та нащадкам його повіки!»
56Марія залишилася з Єлизаветою три місяці, а потім повернулася до себе додому.
Народження Івана Хрестителя
57Коли настав час, Єлизавета народила сина. 58І почули сусіди та родичі, що Господь проявив Свою велику милість до неї, та раділи разом із нею. 59Восьмого дня, коли прийшли обрізати немовля, хотіли назвати його ім’ям батька – Захарія. 60Але мати його відповіла:
―Ні! Він буде називатися Іван.
61А вони сказали їй:
―У твоїй родині немає нікого, названого таким ім’ям.
62Знаками запитали його батька, як він бажає його назвати. 63Він попросив дощечку для запису та написав: «Його ім’я – Іван!» І всі дивувалися. 64Тієї ж миті відкрилися його вуста: він почав говорити, благословляючи Бога. 65І страх охопив усіх сусідів, і всюди в гірській частині Юдеї говорили про ці події. 66Кожен, хто чув це, говорив у своєму серці: «Ким же стане це дитя?» Бо рука Господа була з ним.
Пророцтво Захарії
67Захарія, батько його, наповнився Духом Святим і почав пророкувати:
68«Благословен Господь, Бог Ізраїлю,
бо прийшов Він на допомогу та визволив народ Свій.
69Він підняв нам ріг спасіння
у домі Давида, слуги Свого,
70як заповів колись у давнину через вуста Своїх святих пророків,
71що визволить нас від ворогів наших
та від усіх, хто ненавидить нас.
72Він проявив милість до батьків наших,
пам’ятаючи про Свій святий заповіт,
73обітницю, яку Він дав нашому батькові Аврааму,#1:73 Див. Бут. 22:17. –
74визволити нас від руки ворогів,
щоб ми служили Йому без страху
75у святості й праведності
перед лицем Його в усі дні наші.
76І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього,
бо йтимеш перед Господом,
готуючи шляхи Йому,
77щоб дати пізнання спасіння народові Його,
через прощення гріхів їхніх.
78Через велику милість Бога нашого,
з якою прийде нам на допомогу, як Вранішня Зоря з висоти,
79щоб засіяти над тими, що живуть у темряві
й у тіні смерті,
спрямовуючи наші кроки на шлях миру».
80Дитина ж росла та зміцнювалась духом і перебувала в пустелі до дня, коли з’явилася перед Ізраїлем.
Поточний вибір:
Луки 1: НПУ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
