Дії Апостолів 13

13
1У церкві Антіохії були пророки та вчителі: Варнава, Симеон, якого звали Нігер, Луцій з Киринеї, Манаен, який виховувався разом із тетрархом Іродом, та Савл. 2Одного разу, коли вони служили Господеві й постилися, Дух Святий сказав: «Відділіть Мені Варнаву та Савла для справи, до якої Я їх покликав». 3Тоді, після посту й молитви, вони поклали на них руки та відпустили.
Апостоли проповідують на Кіпрі
4Послані Святим Духом, вони прийшли до Селевкії, а звідти відпливли до Кіпру. 5Прибувши до Саламії, звіщали там Слово Боже в юдейських синагогах. Іван теж був із ними та допомагав їм. 6Пройшовши через весь острів, прийшли до Пафосу. Там вони знайшли одного юдея, на ім’я Бар-Ісус, який був чаклуном та лжепророком. 7Він був разом із проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Проконсул покликав Варнаву та Савла, бажаючи послухати Слово Боже. 8Але Еліма, чаклун (так перекладається його ім’я), протистояв їм, намагаючись відвернути проконсула від віри. 9Тоді Савл, він же й Павло, сповнений Святого Духа, подивився уважно на нього 10й сказав:
―Сину диявола та вороже всякої праведності, повний усілякого лукавства та зла! Невже ти не перестанеш перекручувати прямі шляхи Господні? 11Ось тепер рука Господня направлена проти тебе: будеш сліпий і не бачитимеш сонця до певного часу!
І відразу огорнули його морок і темрява, і він почав шукати, хто б його повів за руку. 12Коли проконсул побачив те, що сталося, то увірував, дивуючись Господньому вченню.
Павло та Варнава в Антіохії Пісідійській
13Відпливши з Пафосу, Павло й ті, що були разом із ним, прийшли в Пергію та Памфілію. Там Іван залишив їх та повернувся до Єрусалима. 14Вони ж пройшли через Пергію і дійшли до Антіохії Пісідійської. У Суботу Павло та Варнава прийшли в синагогу й присіли. 15Після читання Закону та Пророків керівник синагоги послав сказати їм:
―Брати, якщо у вас є слово настанови до народу, то говоріть.
16Павло піднявся та, подавши рукою знак, сказав:
―Ізраїльтяни та всі, хто боїться Бога, послухайте! 17Бог ізраїльського народу обрав наших батьків. Він підніс цей народ під час перебування в землі Єгипту й вивів його з неї Своєю сильною рукою. 18Сорок років Він терпів їх у пустелі. 19Він знищив сім народів у землі Ханаанській та віддав їхню землю у спадщину нашим батькам. 20Це відбувалося упродовж чотирьохсот п’ятдесяти років. Після цього Бог давав їм суддів аж до пророка Самуїла. 21Потім народ просив собі царя, і Бог дарував їм Саула, сина Кісового, з роду Веніаміна, який керував сорок років. 22Згодом Бог усунув Савла, зробивши царем Давида. Він свідчив про нього, кажучи: «Я знайшов Давида, сина Єссеєвого, чоловіка Мені до серця. Він звершить усю Мою волю». 23З його нащадків Бог, згідно зі Своєю обітницею, привів Ізраїлеві Спасителя – Ісуса. 24Перед приходом Ісуса Іван закликав до хрещення на знак покаяння весь народ Ізраїлю. 25Закінчуючи своє служіння, Іван казав: «За кого ви мене вважаєте? Я не Він. Але після мене йде Той, Кому я не достойний розв’язати ремінці сандалій на ногах». 26Брати, діти роду Авраама, і ті, що боїтеся Бога! Це Слово спасіння було надіслане вам. 27Жителі Єрусалима та їхні керівники не впізнали Ісуса й, засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. 28І хоча вони не знайшли жодної підстави для обвинувачення, усе ж просили Пилата вбити Його. 29А коли сповнили все, що було написано про Нього, вони зняли Його з хреста та поклали в гробницю. 30Але Бог воскресив Його з мертвих, 31і ще багато днів ті, що прийшли разом із Ним із Галілеї в Єрусалим, бачили Його. Тепер вони – Його свідки перед народом. 32Ми проповідуємо вам нині цю Добру Звістку: обітницю, дану нашим батькам, 33Бог сповнив для нас, їхніх дітей, воскресивши Ісуса. У другому псалмі написано:
«Ти Мій Син!
Я сьогодні породив Тебе!»#13:33 Див. Пс. 2:7.
34А про те, що Бог воскресив Його з мертвих, так що тіло Його вже ніколи не повернеться у тління, сказав так:
«Я дам вам святі та надійні благословення, обіцяні Давидові».#13:34 Див. Іс. 55:3.
35Тому й в іншому місці каже:
«Ти не дозволиш вірному Твоєму побачити тління».#13:35 Див. Пс. 15:10.
36Адже Давид, послуживши волі Божій у своєму поколінні, помер, був похований разом зі своїми батьками й побачив тління. 37Але Той, Кого Бог воскресив, не побачив тління. 38Тому, брати, я хочу, щоб ви знали: через Нього вам сьогодні звіщається прощення гріхів. І від усього, у чому ви не могли виправдатися в Законі Мойсея, 39кожен, хто вірить, виправданий через Нього. 40Будьте уважні, щоб не сталося з вами того, про що сказано в пророків:
41«Подивіться, насмішники,
здивуйтеся та помріть,
бо Я роблю справу в дні ваші,
справу, у яку ви ніяк не повірите,
навіть якби вам хтось розповів про це».#13:41 Див. Ав. 1:5.
42Коли Павло та Варнава виходили, їх запросили говорити про це ж наступної Суботи. 43Після того, як зібрання розійшлося, багато юдеїв та богобоязних прозелітів пішли за Павлом та Варнавою. Ті говорили з ними та переконували їх залишатись у благодаті Божій.
44Наступної Суботи майже все місто зібралося послухати Слово Господнє. 45Коли юдеї побачили натовп, то сповнились заздрощів і богохульствами перечили тому, що говорив Павло.
46Тоді Павло та Варнава рішуче сказали їм: «Слово Боже треба було звістити насамперед вам. Але оскільки ви відкидаєте його й вважаєте себе недостойними вічного життя, ми звертаємося до язичників. 47Бо так наказав нам Господь:
„Я зробив тебе світлом серед народів,
щоб ти ніс спасіння до краю землі“».#13:47 Див. Іс. 49:6.
48Коли язичники почули це, вони раділи та славили Слово Господнє. І всі, кого було призначено до вічного життя, увірували.
49Слово Господнє поширювалося по всій країні. 50Юдеї підбурили богобоязних жінок зі знатних сімей та керівників міста, і вони почали гоніння проти Павла та Варнави й вигнали їх за межі своєї землі. 51Тоді апостоли обтрусили пил зі своїх ніг на свідчення проти них і пішли до Іконії. 52Учні були сповнені радості та Святого Духа.

Поточний вибір:

Дії Апостолів 13: НПУ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

Відео для Дії Апостолів 13