Бо творіння з нетерпінням чекає відкриття синів Божих.
Бо творіння підкорилося марноті не добровільно, а з волі Того, Хто підкорив його, в надії,
що й саме творіння звільниться від рабства тління у славну свободу дітей Божих.
Бо ми знаємо, що все творіння разом стогне й мучиться донині.
І не тільки воно, а й ми самі, маючи первоплід Духа, і ми самі в собі стогнемо, чекаючи усиновлення — викуплення нашого тіла.
Бо ми спаслися в надії; надія ж, коли видима, не є надією, бо навіщо надіятися на те, що бачиш?
Якщо ж надіємось на те, чого не бачимо, то чекаємо з терпінням.
Так само й Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух клопочеться за нас невимовними стогонами.
А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він клопочеться за святих за волею Божою.
А ми знаємо, що тим, які люблять Бога, які покликані за Його задумом, усе сприяє на добро.
Бо кого Він наперед пізнав, тим наперед і призначив стати подібними до образу Його Сина, щоб Він був первістком серед багатьох братів;
а кого наперед призначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.
Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
Той, Хто власного Сина не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?
Хто обвинуватить вибраних Божих? Сам Бог виправдовує їх.
Хто засуджує? Сам Христос помер, а краще сказати, воскрес; Він і праворуч Бога, Він і клопочеться за нас.
Хто відлучить нас від любові Христової? Скорбота, чи тіснота, чи гоніння, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Як написано: За Тебе нас умертвляють цілий день, вважають нас за овець, призначених на заколення.
Але в усьому цьому ми повністю перемагаємо завдяки Тому, Хто полюбив нас.
Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні начальства, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє,
ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше створіння не зможуть відлучити нас від любові Божої, що у Христі Ісусі, нашому Господі.
Біблія
Біблія для діточок
