Тож, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа,
через Якого вірою ми й отримали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо, і хвалимось надією на славу Божу.
І не тільки цим, а хвалимось і скорботами, знаючи, що скорботи виробляють терпіння,
терпіння — стійкість, стійкість — надію,
а надія не осоромлює, тому що любов Божа вилилась у наші серця Святим Духом, даним нам.
Бо Христос, коли ми були ще немічними, у певний час помер за нечестивих.
Бо навряд чи хтось помре за праведника, хоча за доброго, може, хтось і наважиться померти.
А Бог Свою любов до нас виявляє в тому, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.
Тож тим більше, виправдавшись тепер Його кров’ю, ми спасемося через Нього від гніву.
Бо якщо, будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирившись, спасемося Його життям.
І не тільки цим, а хвалимось і Богом через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого ми тепер отримали примирення.