То що? Ми кращі? Нітрохи! Бо ми вже довели, що як іудеї, так і елліни — усі під гріхом.
Як написано: Нема праведного ні одного;
нема того, хто розуміє; нема того, хто шукає Бога;
усі звернули з дороги, разом стали нікчемні; нема того, хто робить добро, нема ні одного.
Їхнє горло — відкрита гробниця, язиками своїми обманюють, отрута аспідів під їхніми губами;
їхні вуста повні прокляття та гіркоти;
їхні ноги швидкі на пролиття крові;
руїни та лихо на їхніх шляхах,
а шляху миру вони не знають;
нема страху Божого перед їхніми очима.
А ми знаємо, що все, що Закон каже, він каже до тих, що під Законом, щоб закрилися кожні вуста і весь світ став винним перед Богом.
Тому що ділами Закону не виправдається перед Ним жодна плоть; бо Законом пізнається гріх.
А тепер, незалежно від Закону, явлена праведність Божа, про яку свідчать Закон і Пророки, —
праведність Божа через віру в Ісуса Христа для всіх і на всіх, хто вірує; бо немає різниці;
бо всі згрішили й позбавлені слави Божої,
а виправдовуються даром, Його благодаттю, через викуплення у Христі Ісусі,
Якого Бог призначив стати жертвою умилостивлення в Його крові через віру, щоб показати Свою праведність у нехтуванні раніше вчинених гріхів за часів терпіння Божого,
щоб показати Свою праведність у теперішній час, щоб бути Йому праведним і виправдовувати того, хто вірує в Ісуса.
Де ж тоді похвальба? Вона виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, законом віри.
Отже, ми вважаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від діл Закону.