Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, відділений для проповіді Євангелія Божого,
яке Бог раніше обіцяв через Своїх пророків у святому Писанні
про Свого Сина, Який народився по плоті від нащадка Давида
і виявився Сином Божим у силі по Духу святості через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, нашого Господа,
через Якого ми отримали благодать і апостольство, щоб ради Його імені викликати послух вірі серед усіх язичників,
серед яких і ви, покликані Ісусом Христом, —
усім, що знаходяться в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Перш за все дякую моєму Богу через Ісуса Христа за всіх вас, тому що про вашу віру говорять в усьому світі.
Бо свідок мені Бог, Якому служу своїм духом у проповіді Євангелія Його Сина, як безперестанку згадую вас,
завжди просячи у своїх молитвах, щоб якось вже нарешті мені вдалося з волі Божої прийти до вас.
Бо я прагну побачити вас, щоб передати вам якийсь духовний дар для вашого утвердження,
тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю.
Не хочу ж, брати, щоб ви не знали, що я багато разів збирався прийти до вас (та до цього часу мав перешкоди), щоб мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників.
Я боржник і еллінам, і варварам, і мудрим, і нерозумним.
Тож, щодо мене, я готовий проповідувати Євангеліє і вам, що в Римі.
Бо я не соромлюсь Євангелія Христового, бо воно сила Божа для спасіння кожному, хто вірує, насамперед іудею, а потім і елліну.