Марка 2:1-12

Через декілька днів Iсус зновуприйшов у Капернаум, і розійшлася чутка, що Він у домі. Відразу ж зібралося багато людей, так що вже не було місця навіть біля дверей, і Він говорив їм слово. І ось приходять до Нього з паралізованим, якого несли четверо, і, не маючи змоги наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили дах над тим місцем, де Він був, і, прокопавши його, спустили постіль, на якій лежав паралізований. Ісус, побачивши їхню віру, каже паралізованому: Сину, прощаються тобі твої гріхи. А там сиділи деякі з книжників і міркували у своїх серцях: Що за такі богохульства Він говорить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? Ісус, відразу зрозумівши Своїм Духом, що вони так міркують у собі, сказав їм: Чому ви таке міркуєте у своїх серцях? Що легше: сказати паралізованому: Прощаються тобі гріхи, — чи сказати: Устань, візьми свою постіль і ходи? Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — каже паралізованому, — кажу тобі: Устань, візьми свою постіль і йди додому. І той відразу встав, узяв постіль і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися й прославляли Бога, кажучи: Ми ніколи такого не бачили.