Від шостої ж години настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години.
А близько дев’ятої години Ісус скрикнув гучним голосом: Елі, Елі, лама савахтані? (тобто: Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти покинув Мене?).
Деякі з тих, що стояли там, почувши це, сказали: Він Іллю кличе.
А один з них відразу ж підбіг, узяв губку, наповнив її винним оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити.
А інші сказали: Давай подивимося, чи прийде Ілля рятувати Його.
Та Ісус, знову скрикнувши гучним голосом, випустив дух.
І ось завіса Храму розірвалась надвоє зверху донизу, і земля потряслася, і камені розкололися,
і гробниці відкрилися, і багато тіл покійних святих воскресли,
і, вийшовши з гробниць після Його воскресіння, увійшли у святе місто, і з’явилися багатьом.
Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякались і сказали: Воістину Він був Сином Божим!
Було там багато жінок, що дивилися здаля, які пішли за Ісусом з Галілеї, прислуговуючи Йому.
Серед них була Марія Магдалина, Марія, мати Якова й Іосії, та мати синів Зеведеєвих.