Тоді один з Дванадцятьох на ім'я Іуда Іскаріот пішов до первосвященників
і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж відрахували йому тридцять срібняків.
І з того часу він шукав нагоди, щоб видати Його.
У перший же день Опрісноків учні підійшли до Ісуса і сказали Йому: Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти пасху?
Він сказав: Ідіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель каже: Мій час близький; у тебе Я здійсню Пасху зі Своїми учнями.
Учні зробили, як наказав їм Ісус, і приготували пасху.
Коли ж настав вечір, Він возліг із Дванадцятьма.
І коли вони їли, Він сказав: Істинно вам кажу, що один із вас зрадить Мене.
Вони дуже засмутились, і кожен з них почав говорити Йому: Невже я, Господи?
Він сказав у відповідь: Хто вмочить зі Мною руку в миску, той зрадить Мене.
Утім, Син Людський відійде, як написано про Нього, та горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не родитися.
У відповідь Іуда, Його зрадник, сказав: Невже я, Равві? Він каже йому: Ти сам сказав.
Коли ж вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розламав, і став роздавати учням, і сказав: Беріть, їжте; це Моє тіло.
І, взявши чашу, віддав подяку і подав їм, кажучи: Пийте з неї всі;
бо це Моя кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
Кажу вам, що віднині не буду пити цього плоду виноградної лози до того дня, коли буду пити його з вами новим у Царстві Мого Отця.
І, заспівавши гімн, вони пішли на Оливну гору.
Тоді Ісус каже їм: Усі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: Уражу пастуха — і розбіжаться вівці отари.
Та після Мого воскресіння Я піду перед вами в Галілею.
Петро сказав Йому у відповідь: Навіть якщо всі спокусяться через Тебе, я ніколи не спокушуся.
Ісус сказав йому: Істинно тобі кажу: у цю ніч, перш ніж заспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
Петро каже Йому: Навіть якщо мені треба буде померти з Тобою, я не зречуся Тебе. Те саме казали й усі інші учні.
Тоді Ісус приходить з ними на місце, яке називається Гефсиманія, і каже учням: Посидьте тут, поки Я піду помолюся там.
І, взявши з Собою Петра та двох синів Зеведеєвих, почав сумувати й терзатися.
Тоді каже їм: Моя душа сумує смертельно; побудьте тут і попильнуйте зі Мною.
І, пройшовши трохи вперед, упав ниць і молився, кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша пройде повз Мене! Утім, не як Я хочу, а як Ти.
Приходить Він до учнів, і бачить, що вони сплять, і каже Петру: То ви не змогли й однієї години попильнувати зі Мною?
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу; дух-то хоче, а плоть немічна.
Знову вдруге відійшов і помолився, кажучи: Отче Мій, якщо ця чаша не може пройти повз Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде Твоя воля.
Прийшовши, Він побачив, що вони знову сплять, бо в них обважніли очі.
І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши ті самі слова.
Тоді приходить до Своїх учнів і каже їм: Ви й далі спите і відпочиваєте? Ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників.
Уставайте, ходімо; ось наблизився Мій зрадник.
Ще Він говорив, як прийшов Іуда, один із Дванадцятьох, і з ним багато народу з мечами й киями від первосвященників і старійшин народу.
А Його зрадник дав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, той і Він; схопіть Його.
І, відразу підійшовши до Ісуса, сказав: Вітаю, Равві! — і поцілував Його.
Ісус сказав йому: Друже, для чого ти прийшов? Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки і схопили Його.
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, витягнув свій меч, і вдарив раба первосвященника, і відтяв йому вухо.
Тоді Ісус каже йому: Поклади свій меч у його місце, бо всі, що візьмуть меч, від меча й загинуть.
Чи ти думаєш, що Я не можу зараз попросити Свого Отця, і Він дасть Мені більше, ніж дванадцять легіонів ангелів?
Як тоді збудеться Писання, що так має статися?
У той час Ісус сказав народу: Як на розбійника вийшли ви з мечами й киями, щоб узяти Мене. Щодня Я сидів з вами в Храмі й навчав, і ви не хапали Мене.
А це все сталося для того, щоб збулися писання пророків. Тоді всі учні залишили Його і втекли.