Матвія 26:1-46

Коли Ісус скінчив говорити всі ці слова, то сказав Своїм учням: Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття. Тоді первосвященники, книжники й старійшини народу зібралися в палаці первосвященника на ім’я Каяфа і змовилися, щоб підступом схопити Ісуса і вбити. Але казали: Тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі. Коли ж Ісус був у Віфанії в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього жінка з алебастровою пляшечкою дорогоцінного мира і вилила Йому на голову, коли Він возлежав. Побачивши це, Його учні обурилися й сказали: Навіщо таке марнотратство? Це миро можна ж було продати за велику ціну і гроші роздати бідним! Та Ісус, зрозумівши це, сказав їм: Чого ви турбуєте жінку? Вона добре діло зробила для Мене. Бо бідних ви завжди матимете з собою, а Мене не завжди матимете. Бо виливши це миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання. Істинно вам кажу: де тільки буде проповідане це Євангеліє в усьому світі, буде розказано на пам’ять про неї і те, що вона зробила. Тоді один з Дванадцятьох на ім'я Іуда Іскаріот пішов до первосвященників і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж відрахували йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав нагоди, щоб видати Його. У перший же день Опрісноків учні підійшли до Ісуса і сказали Йому: Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі їсти пасху? Він сказав: Ідіть у місто до такого-то і скажіть йому: Учитель каже: Мій час близький; у тебе Я здійсню Пасху зі Своїми учнями. Учні зробили, як наказав їм Ісус, і приготували пасху. Коли ж настав вечір, Він возліг із Дванадцятьма. І коли вони їли, Він сказав: Істинно вам кажу, що один із вас зрадить Мене. Вони дуже засмутились, і кожен з них почав говорити Йому: Невже я, Господи? Він сказав у відповідь: Хто вмочить зі Мною руку в миску, той зрадить Мене. Утім, Син Людський відійде, як написано про Нього, та горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не родитися. У відповідь Іуда, Його зрадник, сказав: Невже я, Равві? Він каже йому: Ти сам сказав. Коли ж вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розламав, і став роздавати учням, і сказав: Беріть, їжте; це Моє тіло. І, взявши чашу, віддав подяку і подав їм, кажучи: Пийте з неї всі; бо це Моя кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів. Кажу вам, що віднині не буду пити цього плоду виноградної лози до того дня, коли буду пити його з вами новим у Царстві Мого Отця. І, заспівавши гімн, вони пішли на Оливну гору. Тоді Ісус каже їм: Усі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: Уражу пастуха — і розбіжаться вівці отари. Та після Мого воскресіння Я піду перед вами в Галілею. Петро сказав Йому у відповідь: Навіть якщо всі спокусяться через Тебе, я ніколи не спокушуся. Ісус сказав йому: Істинно тобі кажу: у цю ніч, перш ніж заспіває півень, ти тричі зречешся Мене. Петро каже Йому: Навіть якщо мені треба буде померти з Тобою, я не зречуся Тебе. Те саме казали й усі інші учні. Тоді Ісус приходить з ними на місце, яке називається Гефсиманія, і каже учням: Посидьте тут, поки Я піду помолюся там. І, взявши з Собою Петра та двох синів Зеведеєвих, почав сумувати й терзатися. Тоді каже їм: Моя душа сумує смертельно; побудьте тут і попильнуйте зі Мною. І, пройшовши трохи вперед, упав ниць і молився, кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша пройде повз Мене! Утім, не як Я хочу, а як Ти. Приходить Він до учнів, і бачить, що вони сплять, і каже Петру: То ви не змогли й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу; дух-то хоче, а плоть немічна. Знову вдруге відійшов і помолився, кажучи: Отче Мій, якщо ця чаша не може пройти повз Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде Твоя воля. Прийшовши, Він побачив, що вони знову сплять, бо в них обважніли очі. І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши ті самі слова. Тоді приходить до Своїх учнів і каже їм: Ви й далі спите і відпочиваєте? Ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо; ось наблизився Мій зрадник.