Коли Iсус скінчив говоритиСвої слова у вуха народу, то увійшов у Капернаум.
А в одного сотника раб, яким він дорожив, був хворим і при смерті.
Почувши про Iсуса, він послав до Нього іудейських старійшин просити Його, щоб прийшов і зцілив його раба.
I вони, прийшовши до Iсуса, наполегливо благали Його, кажучи: Він гідний, щоб Ти зробив це для нього,
бо він любить наш народ і побудував нам синагогу.
I Iсус пішов з ними. Коли ж Він був уже недалеко від дому, сотник послав до Нього друзів сказати Йому: Не турбуй Себе, Господи, бо я не гідний, щоб Ти увійшов під мій дах.
Тому й себе я не вважав гідним прийти до Тебе; але скажи слово, і мій слуга одужає.
Бо і сам я людина, поставлена під владою, яка має підлеглих воїнів, та кажу одному: Піди, — і він іде; і іншому: Прийди, — і він приходить; і своєму рабу: Зроби це, — і він робить.
Почувши це, Iсус здивувався йому і, обернувшись, сказав народу, що йшов за Ним: Кажу вам: навіть в Iзраїлі Я не знайшов такої великої віри.
Послані, повернувшись додому, знайшли хворого раба здоровим.
Наступного дня Він ішов у місто, яке називається Наїн, і з Ним ішло чимало Його учнів і багато народу.
Коли ж Він наблизився до воріт міста, то ось із нього виносили померлого, єдиного сина в матері (а вона була вдовою), і з нею було чимало народу з міста.
Побачивши її, Господь зжалився над нею і сказав їй: Не плач.
I, підійшовши, доторкнувся до мар (ті ж, що несли, зупинилися) і сказав: Юначе, кажу тобі: устань!
I мертвий сів і почав говорити; і Iсус віддав його матері.
I всіх охопив страх, і вони славили Бога, кажучи: Великий пророк постав серед нас, — і: Бог відвідав Свій народ!
I розійшлися ці слова про Нього по всій Iудеї і по всій тій околиці.
I розповіли Iоану його учні про все це.
Iоан, підізвавши двох своїх учнів, послав їх до Iсуса запитати: Ти Той, що має прийти, чи чекати нам іншого?
Прийшовши до Нього, ті чоловіки сказали: Iоан Хреститель послав нас до Тебе запитати: Ти Той, що має прийти, чи чекати нам іншого?
А саме в той час Він зцілив багатьох від хвороб, недуг і злих духів і багатьом сліпим дарував зір.
Iсус сказав їм у відповідь: Підіть розкажіть Iоану, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, кульгаві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають і бідним проповідується Євангеліє;
і блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
Коли ж посланці Iоана пішли, Iсус почав говорити народу про Iоана: На що ви ходили в пустелю дивитися? На тростину, яку гойдає вітер?
То на що ви ходили дивитися? На людину, одягнену в м’який одяг? Так ті, що живуть у пишному вбранні і розкоші, знаходяться у царських палацах.
То на що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка.
Він той, про кого написано: Ось Я посилаю Свого вісника перед Твоїм лицем, який приготує Тобі дорогу перед Тобою.
Бо кажу вам: серед народжених жінками немає більшого пророка за Iоана Хрестителя; та найменший у Царстві Небесному є більшим за нього.
I весь народ і митники, почувши це, визнали Бога праведним, охрестившись Iоановим хрещенням.
А фарисеї й законники відкинули Божий задум щодо себе, не охрестившись від нього.