Луки 7:1-30

Луки 7:1-30 НУП

Коли Iсус скінчив говоритиСвої слова у вуха народу, то увійшов у Капернаум. А в одного сотника раб, яким він дорожив, був хворим і при смерті. Почувши про Iсуса, він послав до Нього іудейських старійшин просити Його, щоб прийшов і зцілив його раба. I вони, прийшовши до Iсуса, наполегливо благали Його, кажучи: Він гідний, щоб Ти зробив це для нього, бо він любить наш народ і побудував нам синагогу. I Iсус пішов з ними. Коли ж Він був уже недалеко від дому, сотник послав до Нього друзів сказати Йому: Не турбуй Себе, Господи, бо я не гідний, щоб Ти увійшов під мій дах. Тому й себе я не вважав гідним прийти до Тебе; але скажи слово, і мій слуга одужає. Бо і сам я людина, поставлена під владою, яка має підлеглих воїнів, та кажу одному: Піди, — і він іде; і іншому: Прийди, — і він приходить; і своєму рабу: Зроби це, — і він робить. Почувши це, Iсус здивувався йому і, обернувшись, сказав народу, що йшов за Ним: Кажу вам: навіть в Iзраїлі Я не знайшов такої великої віри. Послані, повернувшись додому, знайшли хворого раба здоровим. Наступного дня Він ішов у місто, яке називається Наїн, і з Ним ішло чимало Його учнів і багато народу. Коли ж Він наблизився до воріт міста, то ось із нього виносили померлого, єдиного сина в матері (а вона була вдовою), і з нею було чимало народу з міста. Побачивши її, Господь зжалився над нею і сказав їй: Не плач. I, підійшовши, доторкнувся до мар (ті ж, що несли, зупинилися) і сказав: Юначе, кажу тобі: устань! I мертвий сів і почав говорити; і Iсус віддав його матері. I всіх охопив страх, і вони славили Бога, кажучи: Великий пророк постав серед нас, — і: Бог відвідав Свій народ! I розійшлися ці слова про Нього по всій Iудеї і по всій тій околиці. I розповіли Iоану його учні про все це. Iоан, підізвавши двох своїх учнів, послав їх до Iсуса запитати: Ти Той, що має прийти, чи чекати нам іншого? Прийшовши до Нього, ті чоловіки сказали: Iоан Хреститель послав нас до Тебе запитати: Ти Той, що має прийти, чи чекати нам іншого? А саме в той час Він зцілив багатьох від хвороб, недуг і злих духів і багатьом сліпим дарував зір. Iсус сказав їм у відповідь: Підіть розкажіть Iоану, що ви бачили й чули: сліпі прозрівають, кульгаві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають і бідним проповідується Євангеліє; і блаженний той, хто не спокуситься через Мене. Коли ж посланці Iоана пішли, Iсус почав говорити народу про Iоана: На що ви ходили в пустелю дивитися? На тростину, яку гойдає вітер? То на що ви ходили дивитися? На людину, одягнену в м’який одяг? Так ті, що живуть у пишному вбранні і розкоші, знаходяться у царських палацах. То на що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, і більше, ніж на пророка. Він той, про кого написано: Ось Я посилаю Свого вісника перед Твоїм лицем, який приготує Тобі дорогу перед Тобою. Бо кажу вам: серед народжених жінками немає більшого пророка за Iоана Хрестителя; та найменший у Царстві Небесному є більшим за нього. I весь народ і митники, почувши це, визнали Бога праведним, охрестившись Iоановим хрещенням. А фарисеї й законники відкинули Божий задум щодо себе, не охрестившись від нього.

Прочитати Луки 7