Якось у друго-першу суботу Iсус проходив через ниви, і Його учні зривали колоски і їли, розтираючи руками.
Деякі ж із фарисеїв сказали їм: Чому ви робите те, чого не можна робити в суботу?
Iсус сказав їм у відповідь: Хіба ви не читали про те, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
Як він увійшов у дім Божий, і взяв і з’їв хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім одних священників, і дав тим, що були з ним?
I сказав їм: Син Людський є Господом і суботи.
В іншу суботу Він увійшов у синагогу і навчав, а там був чоловік, у якого права рука була суха.
Книжники ж і фарисеї стежили за Ним, чи не зцілить Він у суботу, щоб знайти звинувачення проти Нього.
Та Він знав їхні думки і сказав чоловіку з сухою рукою: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.
Тоді Iсус сказав їм: Запитаю Я вас про одне: у суботу можна добро робити чи зло робити? врятувати життя чи погубити?
I, оглянувши всіх їх, каже тому чоловіку: Простягни свою руку! Той так і зробив, і його рука стала здорова, як і інша.
Вони ж наповнились люттю і говорили один з одним, що б їм зробити з Iсусом.
У ті дні Він пішов на гору помолитись і провів усю ніч у молитві до Бога.
Коли ж настав день, Він покликав Своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких і назвав апостолами:
Симона, якого й назвав Петром, і його брата Андрія, Якова та Iоана, Филипа і Варфоломія,
Матвія і Хому, Якова Алфеєвого і Симона, званого Зилотом,
Iуду Якового та Iуду Iскаріота, який і став зрадником.
Спустившись із ними, Він став на рівнинному місці і з Ним велика кількість Його учнів і безліч народу з усієї Iудеї, Єрусалима і примор’я Тира й Сидона, який прийшов послухати Його і зцілитися від своїх хвороб,
і також мучені нечистими духами; і вони зцілялися.
I весь народ намагався доторкнутися до Нього, бо від Нього виходила сила і всіх зціляла.
I Він, піднявши Свої очі на Своїх учнів, сказав: Блаженні бідні, бо вашим є Царство Боже.
Блаженні голодні тепер, бо ви будете насичені. Блаженні ті, що плачуть тепер, бо ви будете сміятися.
Блаженні ви, коли зненавидять вас люди і коли відділять вас, і зганьблять, і відкинуть як лихе ваше ім’я за Сина Людського.
Радійте в той день і стрибайте від радості, бо ось велика ваша нагорода на небесах; бо так робили з пророками їхні отці.
Натомість, горе вам, багатим, бо ви вже отримали свою втіху.
Горе вам, ситим, бо ви будете голодними. Горе вам, що тепер смієтеся, бо ви будете сумувати й плакати.
Горе вам, коли всі люди будуть говорити про вас добре, бо так робили з лжепророками їхні отці.
Біблія
Біблія для діточок
