А в перший день тижня, рано на світанку, вони прийшли до гробниці, несучи приготовлені пахощі, і з ними деякі інші.
Але виявили, що камінь відвалений від гробниці.
I, увійшовши, не знайшли тіла Господа Iсуса.
Коли ж вони були в замішанні щодо цього, ось два мужі стали перед ними в сяючому одязі.
I коли вони налякались і схилили лиця до землі, мужі сказали їм: Що ви шукаєте живого серед мертвих?
Його нема тут, а Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї,
кажучи: Син Людський має бути виданий у руки грішних людей, і бути розп’ятий, і на третій день воскреснути.
I вони згадали Його слова.
I, повернувшись від гробниці, вони сповістили про все це Одинадцятьох і всіх інших.
То були Марія Магдалина, Iоанна, Марія, мати Якова, та інші з ними, які розказали про це апостолам.
I видалися їм їхні слова нісенітницею, і вони не повірили їм.
А Петро встав, і побіг до гробниці, і, заглянувши, побачив пелени, що лежали самі, і пішов до себе, дивуючись тому, що сталося.
I ось двоє з них ішли в той же день у село під назвою Еммаус, що було за шістдесят стадій від Єрусалима,
і розмовляли між собою про все те, що сталося.
Коли ж вони розмовляли й міркували між собою, Сам Iсус наблизився й пішов разом з ними.
Та їхні очі були стримані від того, щоб упізнати Його.
Він же сказав їм: Про що це ви, йдучи, говорите між собою і чому ви похмурі?
Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: Чи Ти єдиний захожий у Єрусалимі, який не знає, що сталося в ньому в ці дні?
Він сказав їм: Що саме? Вони сказали Йому: Що було з Iсусом Назарянином, Який був пророком, сильним у ділі і слові перед Богом і всім народом;
як наші первосвященники й начальники видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
А ми-то надіялися, що Він той, хто викупить Iзраїль; але при всьому тому сьогодні вже третій день, відколи це сталося.
Та ще й деякі жінки з наших здивували нас: побувавши на світанку біля гробниці
і не знайшовши Його тіла, вони прийшли й сказали, що бачили з’явлення ангелів, які казали, що Він живий.
Деякі з тих, що були з нами, пішли до гробниці і знайшли так, як і сказали жінки, але Його не бачили.
Тоді Він сказав їм: О, нерозумні й повільні серцем, щоб вірити всьому, що говорили пророки!
Хіба не так мав постраждати Христос і ввійти в Свою славу?
I, почавши від Мойсея і від усіх Пророків, став пояснювати їм в усьому Писанні сказане про Себе.
Тим часом вони наблизилися до села, у яке йшли, і Він зробив вигляд, ніби хоче йти далі.
Та вони стали змушувати Його, кажучи: Залишся з нами, бо вже вечоріє і день схилився. I Він увійшов і залишився з ними.
Коли Він возліг із ними, то взяв хліб, благословив, розламав і подав їм.
І тут відкрилися в них очі, і вони впізнали Його, та Він став невидимим для них.
I вони сказали один одному: Чи ж не горіло в нас наше серце, коли Він говорив з нами в дорозі і коли відкривав нам Писання?
I вони в ту ж мить устали, і повернулися в Єрусалим, і знайшли Одинадцятьох і тих, що були з ними, зібраними разом,
які казали: Господь дійсно воскрес і з’явився Симону.
А ці розповіли про те, що сталося в дорозі і як Він був упізнаний ними при ламанні хліба.
Коли вони говорили про це, Сам Iсус став посеред них і каже їм: Мир вам!
Вони ж, настрашившись і налякавшись, подумали, що бачать духа.
Та Він сказав їм: Чого ви стривожені й чому сумніви входять у ваші серця?
Подивіться на Мої руки й на Мої ноги: це Я Сам. Доторкніться до Мене й подивіться, бо дух плоті й кісток не має, як ви бачите в Мене.
Сказавши це, Він показав їм руки і ноги.
Коли ж вони від радості ще не вірили й дивувалися, Він сказав їм: Чи є тут у вас якась їжа?
Вони подали Йому шматок печеної риби і медового стільника.
I Він узяв і з’їв перед ними.
I сказав їм: Це ті слова, які Я говорив вам, коли ще був з вами, — що має здійснитися все, написане про Мене в Законі Мойсея, у Пророках і в Псалмах.
Тоді відкрив їм розум для розуміння Писання.
I сказав їм: Так написано, і так Христос мав постраждати і на третій день воскреснути з мертвих,
і має бути проповідане в Його ім’я покаяння і прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалима.
Ви ж цього свідки.
I ось Я пошлю на вас обітницю Мого Отця; ви ж залишайтеся в місті Єрусалимі, доки не будете наділені силою з висоти.
I вивів їх з міста аж до Віфанії і, піднявши руки, благословив їх.
I коли благословляв їх, то віддалився від них і став возноситися на небо.
Вони поклонились Йому і повернулися в Єрусалим з великою радістю.
I постійно були в Храмі, хвалячи й благословляючи Бога. Амінь.
Біблія
Біблія для діточок
