I пішли всі записуватися, кожен у своє місто.
Пішов і Йосип з Галілеї, з міста Назарета, в Iудею, в місто Давида, яке називається Віфлеєм (тому що він був з дому і роду Давида),
записатися з Марією, зарученою з ним дружиною, яка була вагітна.
Коли ж вони були там, настав час їй народити.
I вона народила свого Сина-первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
А в тій стороні були в полі пастухи, які тримали вночі сторожу біля своєї отари.
I ось ангел Господній став перед ними, і слава Господня осяяла їх, і вони дуже сильно злякалися.
I сказав їм ангел: Не бійтесь, бо ось я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям:
бо сьогодні народився вам у місті Давида Спаситель, Який є Христос Господь.
I ось вам знак: ви знайдете Немовля, що лежить сповите у яслах.
I раптом з’явилося з ангелом численне воїнство небесне, яке хвалило Бога й казало:
Слава у вишніх Богу, і на землі мир, до людей благовоління!
Коли ангели пішли від них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо у Віфлеєм і побачимо те, що там сталося, про що звістив нам Господь.
Вони поспішно пішли і знайшли Марію і Йосипа та Немовля, що лежало в яслах.
А побачивши Його, розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
I всі, що чули, дивувалися зі сказаного їм пастухами.
Марія ж зберігала все це, роздумуючи у своєму серці.
А пастухи пішли назад, славлячи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як їм було сказано.
Коли виповнилося вісім днів, щоб обрізати Дитину, дали Йому ім’я Iсус, яке дав ангел ще до Його зачаття в утробі.
А коли минули дні її очищення за Законом Мойсея, принесли Його в Єрусалим, щоб представити Господу
(як написано в Законі Господньому: Кожне дитя чоловічої статі, що відкриває утробу, буде назване святим для Господа)
і принести в жертву, за сказаним у Законі Господньому, пару горлиць чи двох молодих голубів.
I ось був у Єрусалимі один чоловік на ім’я Симеон, і цей чоловік був праведний і побожний, який чекав утіхи Iзраїля, і Дух Святий був на ньому.
Йому було відкрито Святим Духом, що він не побачить смерті, поки не побачить Христа Господнього.
Він прийшов за спонуканням Духа в Храм і, коли батьки внесли Дитя Iсуса, щоб зробити з Ним за звичаєм Закону,
він узяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
Тепер Ти відпускаєш Свого раба, Владико, за Своїм словом з миром,
бо мої очі побачили Твоє спасіння,
яке Ти приготував перед усіма народами,
світло для одкровення язичникам і славу Твого народу Iзраїля.
А Йосип і Його мати дивувалися тому, що говорилося про Нього.
I благословив їх Симеон, і сказав Марії, Його матері: Ось Він призначений для падіння і вставання багатьох в Iзраїлі і для знамення, якому противляться
(і тобі самій меч пройме душу), щоб відкрилися думки багатьох сердець.
Тут була пророчиця Анна, дочка Фануїла, з племені Асира (вона була дуже похилого віку, проживши з чоловіком від свого дівоцтва сім років,
і була вона вдовою років вісімдесяти чотирьох), яка не відходила від Храму, постами й молитвами служачи Богу день і ніч.
I вона, підійшовши у цей самий час, прославляла Господа й говорила про Нього всім, хто чекав викуплення в Єрусалимі.
А коли вони виконали все за Законом Господнім, то повернулися в Галілею у своє місто Назарет.
Дитина ж росла й зміцнялася духом, наповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на Ній.
Біблія
Біблія для діточок
