Луки 2:1-24

У ті дні вийшов указ від кесаря Августа зробити перепис усього світу. Це був перший перепис, коли правителем Сирії був Квіріній. I пішли всі записуватися, кожен у своє місто. Пішов і Йосип з Галілеї, з міста Назарета, в Iудею, в місто Давида, яке називається Віфлеєм (тому що він був з дому і роду Давида), записатися з Марією, зарученою з ним дружиною, яка була вагітна. Коли ж вони були там, настав час їй народити. I вона народила свого Сина-первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в заїзді. А в тій стороні були в полі пастухи, які тримали вночі сторожу біля своєї отари. I ось ангел Господній став перед ними, і слава Господня осяяла їх, і вони дуже сильно злякалися. I сказав їм ангел: Не бійтесь, бо ось я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо сьогодні народився вам у місті Давида Спаситель, Який є Христос Господь. I ось вам знак: ви знайдете Немовля, що лежить сповите у яслах. I раптом з’явилося з ангелом численне воїнство небесне, яке хвалило Бога й казало: Слава у вишніх Богу, і на землі мир, до людей благовоління! Коли ангели пішли від них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо у Віфлеєм і побачимо те, що там сталося, про що звістив нам Господь. Вони поспішно пішли і знайшли Марію і Йосипа та Немовля, що лежало в яслах. А побачивши Його, розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину. I всі, що чули, дивувалися зі сказаного їм пастухами. Марія ж зберігала все це, роздумуючи у своєму серці. А пастухи пішли назад, славлячи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як їм було сказано. Коли виповнилося вісім днів, щоб обрізати Дитину, дали Йому ім’я Iсус, яке дав ангел ще до Його зачаття в утробі. А коли минули дні її очищення за Законом Мойсея, принесли Його в Єрусалим, щоб представити Господу (як написано в Законі Господньому: Кожне дитя чоловічої статі, що відкриває утробу, буде назване святим для Господа) і принести в жертву, за сказаним у Законі Господньому, пару горлиць чи двох молодих голубів.