У ті дні вийшов указ від кесаря Августа зробити перепис усього світу.
Це був перший перепис, коли правителем Сирії був Квіріній.
I пішли всі записуватися, кожен у своє місто.
Пішов і Йосип з Галілеї, з міста Назарета, в Iудею, в місто Давида, яке називається Віфлеєм (тому що він був з дому і роду Давида),
записатися з Марією, зарученою з ним дружиною, яка була вагітна.
Коли ж вони були там, настав час їй народити.
I вона народила свого Сина-первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
А в тій стороні були в полі пастухи, які тримали вночі сторожу біля своєї отари.
I ось ангел Господній став перед ними, і слава Господня осяяла їх, і вони дуже сильно злякалися.
I сказав їм ангел: Не бійтесь, бо ось я звіщаю вам велику радість, яка буде всім людям:
бо сьогодні народився вам у місті Давида Спаситель, Який є Христос Господь.
I ось вам знак: ви знайдете Немовля, що лежить сповите у яслах.
I раптом з’явилося з ангелом численне воїнство небесне, яке хвалило Бога й казало:
Слава у вишніх Богу, і на землі мир, до людей благовоління!
Коли ангели пішли від них на небо, пастухи сказали один одному: Ходімо у Віфлеєм і побачимо те, що там сталося, про що звістив нам Господь.
Вони поспішно пішли і знайшли Марію і Йосипа та Немовля, що лежало в яслах.
А побачивши Його, розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.