Після цього було іудейське свято, й Ісус пішов у Єрусалим.
Є ж у Єрусалимі біля Овечих воріт купальня, яка по-єврейськи називається Віфезда і яка має п’ять портиків.
У них лежало дуже багато немічних, сліпих, кульгавих, сухих, які чекали руху води.
Бо ангел час від часу сходив у купальню і збурював воду, і хто першим заходив у неї після збурення води, той одужував, яку б хворобу не мав.
Там був один чоловік, який пробув у немочі тридцять вісім років.
Ісус, побачивши, що він лежить, і дізнавшись, що той знаходиться в такому стані вже довгий час, каже йому: Ти хочеш одужати?
Немічний відповів Йому: Пане, у мене немає людини, яка б опустила мене в купальню, коли збуриться вода, а поки я сам повзу, хтось інший сходить переді мною.
Ісус каже йому: Устань, візьми свою постіль і ходи!
Той чоловік відразу одужав, узяв свою постіль і почав ходити. А в той день була субота.
Тож іудеї сказали зціленому: Сьогодні субота, не можна тобі брати постіль.
Він відповів їм: Той, Хто мене уздоровив, Він сказав мені: Візьми свою постіль і ходи.
Вони запитали його: Хто Той Чоловік, що сказав тобі: Візьми свою постіль і ходи?
Та зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у народі, що був на тому місці.
Після цього Ісус знайшов його в Храмі і сказав йому: Ось ти одужав; більше не гріши, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.
Той чоловік пішов і розповів іудеям, що уздоровив його Ісус.
І тому іудеї стали гнати Ісуса і хотіли вбити Його, бо Він робив таке в суботу.
Та Ісус відповів їм: Мій Отець до цього часу працює, і Я працюю.
Тому іудеї ще більше хотіли вбити Його, бо Він не тільки порушував суботу, а й Своїм Отцем називав Бога, роблячи Себе рівним Богу.
Ісус же сказав їм у відповідь: Істинно, істинно вам кажу: Cин нічого не може робити Сам від Себе, а тільки те, що бачить, що робить Отець; бо що Він робить, те й Син так само робить.
Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
Бо як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче.
Бо Отець і не судить нікого, а весь суд віддав Сину,
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує Отця, що Його послав.
Істинно, істинно вам кажу: хто слухає Моє слово і вірує в Того, Хто Мене послав, той має вічне життя і на засудження не піде, але перейшов із смерті в життя.
Істинно, істинно вам кажу: настає час, і вже настав, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Сину дав мати життя в Самому Собі;
і дав Йому владу і суд чинити, бо Він Син Людський.
Не дивуйтеся цьому, бо настає час, у який усі, хто в гробницях, почують Його голос,
і вийдуть ті, що робили добро, на воскресіння життя, а ті, що робили зло, — на воскресіння засудження.
Я нічого не можу робити Сам від Себе: як чую, так і суджу, і Мій суд праведний, бо Я шукаю не Своєї волі, а волі Отця, що Мене послав.