Іоана 19:1-42

Тоді Пілат узяв Ісуса і піддав Його бичуванню. А воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову, і одягнули Його в багряницю, і казали: Вітаємо, Царю іудейський! І били Його по щоках. Пілат знову вийшов і сказав їм: Ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини. Тоді Ісус вийшов у терновому вінку і в багряниці, і Пілат каже їм: Ось Чоловік! Коли ж первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: Розіпни, розіпни Його! Пілат каже їм: Візьміть Його ви й розіпніть, бо я не знаходжу в Ньому вини. Іудеї відповіли йому: У нас є Закон, і за нашим Законом Він повинен померти, бо зробив Себе Сином Божим. Коли ж Пілат почув ці слова, то ще більше злякався, і знову увійшов у преторій, і каже Ісусу: Звідки Ти? Та Ісус не дав йому відповіді. Тоді Пілат каже Йому: Ти зі мною не говориш? Хіба Ти не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе і маю владу звільнити Тебе? Ісус відповів: Ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було дано тобі згори; тому більший гріх має той, хто видав Мене тобі. З цього часу Пілат намагався звільнити Його, та іудеї кричали: Якщо звільниш Його, ти не друг кесарю! Кожен, хто робить себе царем, противиться кесарю! Пілат, почувши ці слова, вивів Ісуса і сів у суддівське крісло в місці, яке називається Ліфостротон, а по-єврейськи Гаввафа. А тоді був день приготування до Пасхи, близько шостої години. І Пілат каже іудеям: Ось ваш Цар! Вони ж закричали: Геть, геть Його! Розіпни Його! Пілат каже їм: Вашого Царя розіп’ясти? Первосвященники відповіли: У нас немає царя, крім кесаря! Тоді він видав Його їм на розп’яття, і вони взяли Ісуса і повели. І, несучи Свій хрест, Він вийшов на так зване місце Черепа, яке по-єврейськи називається Голгофа. Там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і з іншого боку, а посередині Ісуса. Пілат же написав і напис і прибив його на хресті; а написано було: Ісус Назаря´нин, Цар іудейський. Цей напис читав багато хто з іудеїв, бо місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста; а написано було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи. Іудейські ж первосвященники сказали Пілату: Не пиши: Цар іудейський, — а напиши, що Він казав: Я Цар іудейський. Пілат відповів: Що написав, те написав. Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли Його одяг і розділили на чотири частини, кожному воїну по частині, а також хітон. Хітон же був не зшитий, а весь тканий зверху донизу. Тож вони сказали один одному: Не роздираймо його, а киньмо про нього жереб, кому буде, — щоб збулося Писання, яке каже: Розділили Мій одяг між собою і про Моє вбрання кидали жереб. Так зробили воїни. Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері Марія Клеопова і Марія Магдалина. Ісус, побачивши матір і поруч неї учня, якого любив, каже Своїй матері: Жінко, ось твій син. Потім каже учневі: Ось твоя мати. І з того часу цей учень узяв її до себе. Після цього Ісус, знаючи, що вже все звершилося, щоб виконалося Писання, каже: Пити! Тут стояла посудина, повна винного оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши на гісоп, піднесли до Його вуст. Коли ж Ісус прийняв оцет, то сказав: Звершилось! І, схиливши голову, віддав дух. А оскільки тоді був день приготування, то іудеї, щоб тіла не залишилися на хресті в суботу (бо та субота була великим днем), попросили Пілата, щоб їм перебили гомілки і зняли їх. Тож прийшли воїни і перебили гомілки першому й другому, розп’ятому з Ним. Та коли підійшли до Ісуса і побачили, що Він уже помер, не перебили Йому гомілок; а один з воїнів проколов Йому списом бік, і відразу витекла кров і вода. І той, що бачив це, засвідчив, і його свідчення істинне, і він знає, що каже правду, щоб ви увірували. Бо це сталось для того, щоб збулося Писання: Його кістка не буде поламана. А ще в іншому місці Писання каже: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи. Після цього Йосип з Аримафеї, учень Ісуса, але таємний через страх перед іудеями, попросив у Пілата зняти тіло Ісуса; і Пілат дозволив. Тож він прийшов і зняв тіло Ісуса. Прийшов також і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни й алое, близько ста фунтів. Тож вони взяли тіло Ісуса і обгорнули його льняними пеленами з пахощами, як в іудеїв є звичай ховати. У тому місці, де Його розіп’яли, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ще нікого не клали. Там і поклали Ісуса через іудейський день приготування, бо гробниця була близько.