Скзавши це, Ісус пішов зі Своїми учнями за потік Кедрон, де був сад, у який увійшов Сам і Його учні.
Знав же це місце й Іуда, Його зрадник, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями.
Тож Іуда, отримавши загін воїнів та слуг від первосвященників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями, смолоскипами й зброєю.
Ісус, знаючи все, що має статися з Ним, вийшов і сказав їм: Кого ви шукаєте?
Вони відповіли Йому: Ісуса Назаря´нина. Ісус каже їм: Це Я. Стояв же з ними й Іуда, Його зрадник.
Як тільки Він сказав їм: Це Я, — вони відступили назад і впали на землю.
Тоді Він знову запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назаря´нина.
Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я. Тож якщо ви Мене шукаєте, нехай оці йдуть, —
щоб збулися слова, які Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я нікого не втратив.
Тоді Симон Петро, маючи меч, витягнув його, і вдарив раба первосвященника, і відтяв йому праве вухо. Ім’я ж того раба було Малх.
Та Ісус сказав Петру: Вклади свій меч у піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?
Тоді воїни, тисяцький та іудейські слуги взяли Ісуса, зв’язали Його
і повели Його спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був того року первосвященником.
Це був той Каяфа, який дав іудеям пораду, що краще, щоб одна людина померла за народ.
За Ісусом ішли Симон Петро та інший учень. Той учень був знайомий із первосвященником і тому увійшов з Ісусом у палац первосвященника.
А Петро стояв зовні біля дверей. Тоді вийшов той інший учень, який був знайомий із первосвященником, сказав щось придверниці і завів Петра.
Тут служниця-придверниця каже Петру: Чи не є і ти з учнів Цього Чоловіка? Він каже: Ні.
Раби ж і слуги, розклавши жар (бо було холодно), стояли й грілися. Петро теж стояв з ними й грівся.