І тому Він є посередником Нового Завіту, щоб завдяки смерті, яка сталася для викуплення переступів, учинених за першого завіту, покликані отримали обітницю вічної спадщини.
Бо де заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповідача.
Адже заповіт дійсний після померлих, оскільки ніколи не має сили, поки живе заповідач.
Тому й перший завіт був утверджений не без крові.
Бо коли Мойсей оголосив усьому народу кожну заповідь за Законом, то взяв кров телят і козлів з водою, червленою вовною і гісопом і покропив як саму книгу, так і весь народ,
кажучи: Це кров завіту, який заповів вам Бог.
Так само покропив кров’ю і скинію, і все богослужбове начиння.
Та й майже все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові не буває прощення.
Тому необхідно було, щоб образи небесних речей очищалися цими жертвами, а самі небесні речі — жертвами, кращими від цих.
Бо Христос увійшов не в рукотворне святилище, яке є прообразом істинного, а в саме небо, щоб з’явитись тепер за нас перед лице Боже;
і не для того, щоб багато разів приносити Себе, як первосвященник щороку входить у святе святих із чужою кров’ю, —
інакше треба було б Йому багато разів страждати від заснування світу, — а Він один раз наприкінці віків з’явився для усунення гріха Своєю жертвою.
І як людям призначено один раз померти, а після цього суд,
так і Христос, бувши один раз принесений, щоб понести гріхи багатьох, вдруге з’явиться без жертви за гріх тим, хто чекає Його для спасіння.
Біблія
Біблія для діточок
