Євреїв 7:20-28

І оскільки Він став священником не без клятви (бо ті ставали священниками без клятви, а Цей — з клятвою Того, Хто каже про Нього: Поклявся Господь і не розкається: Ти священник навіки за чином Мелхіседека), то настільки кращого завіту став поручителем Ісус! І тими священниками ставав багато хто, тому що смерть не дозволяла залишатись одному, а Цей, тому що пробуває вічно, має і священство неминуще. Тому Він і може до кінця спасати тих, що приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб клопотатися за них. Такий і потрібен був нам первосвященник: святий, невинний, непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес, Який не має потреби щодня, як ті первосвященники, приносити жертви спочатку за власні гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Самого Себе. Бо Закон ставить первосвященниками людей, які мають неміч, а слово клятви, яка була після Закону, поставило Сина, навіки досконалого.