Та тоді, не знавши Бога, ви були у рабстві тих, які за природою не є богами.
А тепер, пізнавши Бога, а краще сказати, бувши пізнані Богом, як це ви знову повертаєтесь до немічних і жалюгідних стихій світу, у яких знову ще хочете бути в рабстві?
Ви дотримуєтеся днів, місяців, пір, років.
Боюся за вас, щоб я не даремно трудився над вами.
Прошу вас, брати: будьте як я, тому що і я як ви. Ви нічим не скривдили мене.
Ви знаєте, що я в немочі плоті проповідував вам уперше Євангеліє,
і ви не зневажили і не погребували моєю спокусою в плоті, а прийняли мене як ангела Божого, як Христа Ісуса.
Яким же було ваше блаженство! Свідчу вам, що, якби було можливо, ви вирвали б свої очі і віддали б мені.
Тож невже я став вашим ворогом, кажучи вам істину?
Ревнують про вас недобре, а хочуть відторгнути вас, щоб ви ревнували про них.
Та добре ревнувати в доброму завжди, а не тільки в моїй присутності у вас.
Дітоньки мої, яких я знову народжую в муках, доки не зобразиться у вас Христос!
Хотів би я зараз бути присутнім у вас і змінити свій голос, бо я в замішанні щодо вас.