Дії Апостолів 2:1-13

Дії Апостолів 2:1-13 НУП

Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом. Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного поривчастого вітру, і наповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явилися їм розділені язики, немов вогню, і осіли на кожному з них. І всі вони наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм вимовляти. А в Єрусалимі проживали іудеї, люди побожні, з кожного народу під небом. І коли донісся цей шум, зібрався народ і прийшов у замішання, тому що кожен чув, як вони говорять його власною мовою. І всі вони, вражені й здивовані, казали один одному: Чи ж не всі ці, що говорять, галілеяни? Як же ми чуємо кожен свою власну мову, у якій народилися? Парфяни, мідяни, еламіти, мешканці Месопотамії, Іудеї і Каппадокії, Понту й Асії, Фрігії і Памфілії, Єгипту й областей Лівії, прилеглих до Кірени, при́йшлі з Рима, як іудеї, так і прозеліти, критяни й аравітяни — чуємо, як вони говорять нашими мовами про величні діла Божі. І всі вони, вражені і спантеличені, казали один одному: Що б це значило? А інші, насміхаючись, казали: Вони напилися солодкого вина.

Відео для Дії Апостолів 2:1-13