2 Коринфян 11:1-15

2 Коринфян 11:1-15 НУП

О, якби ви трохи потерпіли мене в безумстві! Але ви й терпите мене. Бо я ревную про вас ревністю Божою, бо я заручив вас з одним чоловіком, щоб представити вас Христу чистою дівою. Та боюся, щоб, як змій хитрістю звів Єву, так і ваш розум не зіпсувався і не ухилився від простоти стосовно Христа. Бо якщо хтось приходить і проповідує іншого Ісуса, якого ми не проповідували, чи ви отримуєте іншого духа, якого ви не отримували, чи інше євангеліє, якого ви не приймали, то ви охоче терпіли б це. Бо я вважаю, що нічим не поступаюся перед найвищими апостолами. Хоч я і невмілий у слові, та не в знанні; утім, ми в усьому стали цілком відомі вам. Чи я вчинив гріх, понижуючи себе, щоб ви були піднесені, що проповідував вам Євангеліє Боже даром? Інші церкви я оббирав, беручи від них платню для служіння вам; а коли був у вас і терпів нестаток, то нікого не обтяжував, бо мій нестаток надолужили брати, що прийшли з Македонії; та й в усьому я беріг себе і берегтиму від того, щоб не бути вам тягарем. Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені: не забереться у мене ця похвальба в краях Ахаї. Чому ж я так роблю? Бо не люблю вас? Бог знає, що люблю. А що роблю, те й буду робити, щоб не дати привід тим, що шукають привід, щоб вони в тому, чим хваляться, виявилися такими ж, як і ми. Бо такі лжеапостоли, обманливі працівники, які набирають вигляду апостолів Христових. І не дивно, бо й сам сатана набирає вигляду ангела світла. Тож невелика річ, якщо і його служителі набирають вигляду служителів праведності; та їхній кінець буде за їхніми ділами.