Хто ж тоді Павло і хто Аполлос? Вони лише служителі, через яких ви увірували, причому як кожному дав Господь.
Я посадив, Аполлос поливав, а Бог зростив.
Тому ні той, що садить, ні той, що поливає, не є чимось, а Бог, Який зрощує.
Хто садить і хто поливає є одним, та кожен отримає свою нагороду за своїм трудом.
Бо ми співпрацівники Бога, а ви Божа нива, Божа будівля.
Я, за даною мені благодаттю Божою, як мудрий будівничий, заклав підвалини, а інший будує на них; кожен же хай дивиться, як будує.
Бо ніхто не може закласти інших підвалин, крім закладених, якими є Ісус Христос.
Чи будує хто на цих підвалинах із золота, срібла, коштовних каменів, дерева, сіна, соломи —
діло кожного стане явним, бо день покаже його, тому що воно відкриється вогнем, і вогонь випробує діло кожного, яким воно є.
У кого діло, яке він збудував, уціліє, той отримає нагороду.
У кого діло згорить, той зазнає втрати, однак сам спасеться, але так, ніби з вогню.