Дари різні, а Дух той самий;
і служіння різні, а Господь той самий;
і дії різні, а Бог той самий, Який чинить усe в усіх.
Кожному ж прояв Духа дається на користь.
Бо одному Духом дається слово мудрості, іншому — слово знання тим самим Духом,
іншому — віра тим самим Духом, іншому — дари зцілення тим самим Духом,
іншому — чинення чудес, іншому — пророкування, іншому — розрізнення духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов.
Усе це чинить один і той самий Дух, розподіляючи кожному окремо, як Він хоче.
Бо як тіло одне, але має багато членів, і всі члени одного тіла, хоча їх багато, є одним тілом, так і Христос.
Бо й одним Духом усі ми були охрещені в одне тіло, чи то іудеї, чи елліни, чи раби, чи вільні, і всі одним Духом були напоєні.
Бо й тіло складається не з одного члена, а з багатьох.
Якщо нога скаже: Раз я не рука, я не належу тілу, — то хіба вона через це не належить тілу?
І якщо вухо скаже: Раз я не око, я не належу тілу, — то хіба воно через це не належить тілу?
Якщо все тіло складається з ока, то де слух? Якщо все складається зі слуху, то де нюх?
Та Бог розмістив члени в тілі, кожного з них, як було Йому угодно.
Якби всі вони були одним членом, то де було б тіло?
А так членів багато, а тіло одне.
Не може ж око сказати руці: Ти мені не потрібна, — або також голова ногам: Ви мені не потрібні.
Навпаки, ті члени тіла, які здаються слабшими, набагато більше потрібні;
і які здаються нам менш поважними в тілі, тих оточуємо більшою повагою;
і наші непристойні члени отримують більшу пристойність, а наші пристойні члени не мають в тому потреби. Та Бог склав тіло так, що дав обділеному більшу повагу,
щоб не було розділення в тілі, а щоб члени однаково дбали один про одного.
І якщо страждає один член, з ним страждають усі члени; якщо славиться один член, з ним радіють усі члени.