Пісня над Піснями 7:1-4

Які чарівні твої ноги у сандалях, шляхетна дочко князя. Цей вигін стегон, немов орнамент, що виконаний вправним майстром. Пупок твій мов та чаша кругла, хай завжди повен буде пряного вина. А твій живіт, неначе сніп пшениці, охоплений ліліями довкруги. А груденята, ніби двоє оленяток, немов газелі двоє близнюків. А шия, мов із слонової кості башта. А очі, мов озера у Хешбоні, що при воротах Бат-Раввім. Твій ніс, немов ливанська вежа, у бік Дамаска дивиться вона.