До Римлян 10:1-13

Брати і сестри мої! Від усього серця бажаю спасіння ізраїльтянам і молю Бога про це. Я свідчу про те, що мають вони палке прагнення наслідувати Бога, та не знають, як це робити. Бо не знали вони Божої праведності, та намагалися заснувати свою власну праведність, не підкоряючись волі Божій. Христос — мета Закону, щоб кожний віруючий став праведним перед Богом. Мойсей пише про праведність перед Богом, яка йде від Закону: «Людина, котра дотримується Закону, буде жити ним». Але про праведність, яку дає віра, у Святому Писанні сказано так: «Не питай себе: „Хто вознесеться на небо?” (тобто щоб привести Христа на землю). Або „Хто спуститься в безодню?” (тобто щоб повернути Христа з мертвих)». Ні! Що сказано у Святому Писанні? «Слово Боже поруч з тобою, на устах твоїх і в твоєму серці». Ось це слово: «Якщо ти визнаєш власними устами: „Ісус — Господь”, — і повіриш серцем своїм, що Бог воскресив Його з мертвих, то будеш врятований». Адже ми віримо всім серцем в Ісуса, й саме це робить нас праведними перед Богом. Ми вголос підтверджуємо віру, та через те отримуємо спасіння. Бо сказано у Святому Писанні: «Хто вірить у Нього, не буде розчарований». Адже немає різниці між юдеєм і неюдеєм, бо той самий Господь є Господом над усіма людьми. Він сповнений милосердя до всіх, хто просить Його про допомогу, виявляючи свою віру в Нього. Бо «кожен, хто покличе ім’я Господа, буде врятований».