Після того я побачив сувій у правиці Того, Хто сидів на престолі. Надписи на ньому були з обох боків, і був він запечатаний сімома печатками. І побачив я могутнього Ангела, який закликав гучним голосом: «Хто гідний зламати печатки та відкрити сувій?» Але нікого не було ні на небі, ні на землі й під землею, хто б міг відкрити сувій і зазирнути в нього. Я гірко плакав, бо нікого не знайшлося гідного, хто б спромігся відкрити сувій й зазирнути в нього.
Тоді один із старійшин сказав мені: «Не треба плакати! Слухай! Лев із роду Юдиного, з коліна Давидового, переміг. Він може розгорнути сувій і зламати сім печаток».
Далі я побачив Ягня, Яке стояло перед престолом поміж чотирьох живих істот і старійшин. Воно було немовби заколоте. Ягня мало сім рогів і сім очей, котрі були сімома Божими Духами, посланими в усі землі. І тут Воно підійшло і взяло сувій з правиці Того, Хто сидів на престолі. Коли ж Воно взяло сувій, чотири живі істоти й двадцять чотири старійшини впали долілиць перед Ягням. У кожного були кіфари й золоті чаші, наповнені пахощами, а пахощі ті — молитви святих людей Божих. І заспівали вони нову пісню до Ягняти:
«Ти вартий того,
щоб узяти сувій і зламати печатки,
тому що Ти був заколотий
і кров’ю Своєю викупив людей для Бога
із кожного роду, з кожного племені, мови й народу.
Ти об’єднав їх у царство
і зробив священиками для нашого Бога,
і вони царюватимуть на землі».
Тоді я подивився й почув голоси багатьох Ангелів, які оточили престол, живих істот і старійшин. Їх були тисячі й тисячі — десятки тисяч разів по десять тисяч. Вони голосно гукали:
«Ягня, Яке було заколоте, варте
могутності, мудрості, багатства.
Воно гідне сили, честі,
слави і благословення!»
Потому я почув, як кожне створіння на небі, на землі, під землею і в морі — усе, що було там, говорило:
«Нехай буде благословення,
честь, слава і могутність Тому,
Хто сидить на престолі, і Ягняті на віки вічні!»
І чотири живі істоти додали: «Амінь!» Тоді старійшини впали долілиць і вклонилися.