Книга Неемії 11:1-36

Вожді народу жили у Єрусалимі, а решта людей кидали жереб, за яким кожен десятий залишався в Єрусалимі, святому місті, а інші дев’ять лишалися в своїх рідних містах. Народ благословляв усіх тих, хто добровільно лишився жити в Єрусалимі. Ось вожді земель, які мешкали в Єрусалимі. В містах юдейських усі мали свою власність: Ізраїль, священики, левити, служники храму та нащадки слуг Соломона. А ще дехто з колін Юди та Веніамина жив у Єрусалимі. Ось нащадки Юди, які оселилися в Єрусалимі: Атая, син Уззії, сина Захарії, сина Амарії, сина Шефатії, сина Мегалалела з нащадків Переза; а ще Маасія, син Варуха, син Кол-Гозе, сина Газаї, сина Адаї, сина Йоярива, сина Захарії з нащадків Шелаха. Всього з нащадків Переза в Єрусалимі проживало чотириста шістдесят вісім хоробрих мужів. Ось нащадки Веніамина, які оселилися в Єрусалимі: Саллу, син Мешуллама, сина Йоїла, сина Педаї, сина Колаї, син Маасії, сина Ітіела, сина Єшаї. А за ним Ґавваї та Саллаї. І загальне їх число становило дев’ятсот двадцять вісім чоловік. Йоїл, син Зикрі, був призначений над ними, а Юда, син Гассенуа, був другим начальником у місті. Із священиків, що оселилися в Єрусалимі, були: Єдая, син Йоярива, Якин, Серая, син Гилкії, сина Мешуллама, сина Задока, сина Мерайота, сина Агітува, наглядач храму Божого, та їхні родичі, які виконували різну роботу у храмі — вісімсот двадцять два чоловіки. Адая, син Єрогама, сина Пелалії, сина Амзі, сина Захарії, сина Пашхура, сина Малкії, та його родичі, голови родин. Всього двісті сорок два чоловіки. А також Амашаї, син Азарела, сина Азая, сина Мешіллемота, сина Іммера, та його родичі, мужні воїни — сто двадцять вісім чоловіків. Керував ними Завдіел, син Гаґґедолима. З левитів: Шемая, син Гашува, сина Азрікама, сина Гашавії, сина Вунні, та Шавветай і Йозавад, вожді левитів, і вони відповідали за зовнішні роботи по храму Божому. А ще Маттанія, син Михея, сина Завдій, сина Асафа, який вів у молитві дяки, та Ваквукія, другий у родині, і Авда, син Шаммуа, сина Ґалала, сина Єдутуна. Всього левитів у цьому святому місті було двісті вісімдесят чотири. Охоронці брам: Аккув, Талмон та їхні родичі, які пильнували за брамами. Всього сто сімдесят два. Решта ізраїльтян та інші священики та левити жили по різних містах Юдеї, кожен на своїй успадкованій землі. Служники храму жили на горі Офел, а Зіга та Ґішпа були старшими серед служників храму. Старшим над левитами в Єрусалимі був Уззі, син Вані, сина Гашавії, сина Маттанії, сина Михея, один з нащадків Асафа. Нащадки Асафа були співцями й відповідали за службу в храмі Божому. Над ними був царський старшина, який наглядав за їхньою роботою і щодня розподіляв обов’язки серед співців. Петагія, син Мешезавела, нащадка Зери, сина Юди, був царським дорадником і доповідав цареві про цих людей. Щодо поселень із прилеглими землями: дехто з юдеїв жив у Киріат-Арві й довколишніх селах, у Дівоні й довколишніх селах та в Єкавзеелі й довколишніх селах, у Єшуї, в Моладі, в Бет-Пелеті, в Хазар-Шуалі, в Беершебі й прилеглих селах, у Зиклаґу, в Меконі та прилеглих селах, в Ен-Риммоні, Зорі, Ярмуті, Заноа, Адулламі й прилеглих селах, у Лахиші з навколишніми полями, Азекі з прилеглими селами. Отож вони розселилися по країні від Беершеби до долини Гінном. Дехто з коліна Веніамина жив у Ґеві, Мікмаші, Аїжі, Бетелі та прилеглих селах; в Анатоті, Нобі, Ананії, Хазорі, Рамі, Ґіттаїмі, Гадиді, Зевоїмі, Неваллаті, Лоді, Оно, та в долині Ремісників. Деякі юдейські групи левитів оселилися серед веніаминіїв.