Від Матвія 14:23-33

Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися. Коли ж настав вечір, Ісус залишався там на самоті. Човен відплив уже досить далеко від берега, і хвилі кидали його з боку на бік, бо вітер був зустрічний. Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді. Коли учні побачили, що Ісус іде по воді, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привід!» Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!» На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді». І сказав Ісус: «Іди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, підійшовши до Ісуса. Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!» Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його, мовивши: «Маловіре, чого ти засумнівався?» А коли вони разом сіли в човен, то вітер вщух. Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти — істинно Син Божий!»