Від Луки 10:1-24

Невдовзі Господь призначив сімдесят двох учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти. Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива. Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї. Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі. А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!” Якщо там миролюбива людина, то ваше благословення зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться. Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім. Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть. Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається до вас!” Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте: „Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!” Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту». «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом. І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам! А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до небес? Ні, ти зійдеш у пекло! Хто слухає вас, учнів Моїх, той слухає Мене, а хто зрікається вас, той зрікається і Мене. Хто ж зрікається Мене, той зрікається й Того, Хто послав Мене». Сімдесят два учнів з радістю повернулися до Ісуса й розповіли: «Господи, навіть нечисті духи підкорялися нам, коли ми наказували їм Твоїм ім’ям!» Ісус відповів їм: «Я бачив, як сатана падав з небес, мов блискавка! Але послухайте! Я дав вам владу, щоб ви могли наступати на змій та скорпіонів. Я дав вам владу над усією силою ворога нашого. Та не треба радіти з того, що вам підкоряються духи. Радійте з того, що імена ваші написані на небесах». Сповнений Духа Святого, Ісус відчув велику радість і промовив: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба й Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим. Так, Отче, це сталося, бо дійсно, на це була воля Твоя. Все, що Я знаю, було передано Мені Отцем Моїм. Хто є Сином — не знає ніхто, крім Отця, і хто є Отцем не відомо нікому, крім Сина. Тільки ті, хто були обрані Сином, взнають про Отця». Повернувшись до учнів, Ісус сказав їм довірливо: «Благословенні очі, які бачать те, що бачите ви! Бо, повірте, чимало пророків і царів хотіли б побачити те, що ви бачите, але не бачили, хотіли б почути те, що ви чуєте, але не почули».