Від Луки 1:26-56

Від Луки 1:26-56 UMT

Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією. Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою». Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати. І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу. Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида. Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця». Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?» Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим. І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна! Немає нічого неможливого для Бога”». Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її. Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа. Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш. Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене? Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася. Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом». І мовила Марія: «Душа моя Господа звеличує, і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму, бо зглянувся Він на смиренну свою рабу, і віднині всі люди зватимуть мене благословенною, бо Всесильний зробив для мене велике. Ім’я Його — святе. Із роду в рід дарує Він милість тим, хто шанує Його. Він явив могутність руки Своєї, усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв. Правителів могутніх Він скинув з їх престолів, й людей смиренних натомість Він возніс. Людей голодних Він обдарував добром, і геть прогнав ні з чим людей багатих. Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму, згадавши Свою милість, як обіцяв Він нашим предкам: Авраамові й його нащадкам назавжди». Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.