Книга Суддів 4:4-22

Книга Суддів 4:4-22 UMT

На той час суддею Ізраїлю була пророчиця Дебора, дружина Лаппідотова. Вона сиділа під пальмою Дебори, між Рамою та Бетелом у горах Ефраїмових. Ізраїльтяни прийшли до неї просити поради. Вона ж покликала до себе Варака, сина Авіноамового з Кедеша, що в землях Нафталі. І сказала вона йому: «Чи не Господь, Бог Ізраїлю, наказав: „Піди й стань на горі Тавор і візьми з собою десять тисяч чоловіків з колін Нафталі та Завулона. Я приведу Сісеру, воєначальника війська Явінового, разом із його колісницями та військом до річки Кішон. І Я віддам їх у твої руки?”» Варак відповів їй: «Якщо ти вирушиш зі мною, я піду. Якщо ти не підеш зі мною, то й я не піду». Вона сказала: «Я напевне піду з тобою, та знай, що тоді не тобі дістануться почесті переможця, тоді Господь віддасть Сісеру в руки жінці». І Дебора встала й пішла з Вараком до Кедеша. Варак скликав військо з людей Завулона та Нафталі до Кедеша і десять тисяч воїнів пішли з ним, також пішла з ними й Дебора. Хевер кенітський залишив кенітів, нащадків Ховава, Мойсеєвого тестя. Він розкинув табір у діброві Цаананнім, недалеко від Кедеша. Сісері доповіли, що Варак, син Авіноама піднявся на гору Тавор. Сісера зібрав усі свої колісниці — дев’ятсот залізних колісниць, і всіх воїнів свого війська від Харошет-Хаґґоїма до річки Кішон. Тоді Дебора сказала Вараку: «Уперед! Це день, коли Господь допоможе тобі розбити Сісеру. Чи ж не Господь ітиме поперед вас?» І Варак повів із гори Тавор військо у десять тисяч чоловік. Коли Варак атакував, Господь вселив жах у Сісеру, в його колісниці та його воїнів. Сісера кинув свої колісниці і втік пішки. Варак переслідував колісниці й військо аж до Харошет-Хаґґоїма. Вся армія Сісери була знищена вщент. Ніхто не залишився в живих. Сісера пішки втік до намету Яель, дружини кенійця Хевера, бо між царем Явіном хазорським та родом Хевера кенітського був мир. Яель вийшла назустріч Сісері. Вона сказала йому: «Мій володарю, заходь, заходь до мене. Не бійся». То він зайшов до її намету, й вона накрила його килимом. Потім він звернувся до неї: «Будь ласка, дай мені напитися, у мене така спрага». І вона відкрила бурдюк з молоком, дала йому напитись і знову накрила його. Тоді він знову до неї погукав: «Стань на вході в намет і, якщо хтось підійде й спитає тебе: „Чи є хто тут?” — відповідай: „Немає”». Втомлений, Сісера міцно спав, а Яель, жінка Хевера, взяла кийок, що підтримував намет, узяла молоток, тихенько підійшла до нього, приклала той кийок до його скроні, і ввігнала так, що той кийок ввійшов аж у землю. Отак Сісера помер. А тут саме підійшов Варак, який розшукував Сісеру, і Яель вийшла йому назустріч. Вона сказала: «Заходь, я покажу тобі того, кого ти розшукуєш». Він увійшов до намету й побачив мертвого Сісеру з кийком у скроні.