Якова 2:14-26

Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти? Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній, а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!» — але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь? Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва. Хтось може сказати: «У тебе віра, а в мене вчинки. Але кажу вам: без справ неможна довести, що ви маєте віру, а я виявляю свою віру у добрих вчинках своїх. Ти віриш, що Бог єдиний? Добре! Але навіть демони вірять у це і тремтять від страху». Нерозумний! Ти хочеш доказів того, що віра без діл мертва? Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність», і тому Авраам був названий другом Бога. Отож ви бачите, що людину перед Богом виправдовують її вчинки, а не сама лише віра. І так само хіба не була розпусниця Рааб виправдана перед Богом за свої вчинки, коли надала притулок шпигунам і допомогла їм утекти іншою дорогою? Ось чому, як тіло мертве без духу, так і віра мертва без діла!