Ось що Господь царю-обранцю Киру мовить:
«Тебе за праву руку Я тримаю,
допоможу тобі Я підкорить народи інші,
забрати владу у царів.
Я двері відчиню перед тобою,
щоб брами міста незачинені були.
Попереду Я йтиму, розрівняю гори
і розіб’ю ворота металеві,
залізні переріжу Я засуви.
Віддам тобі скарби, що в темряві принишкли,
усе багатство, що по схованках лежить,
аби ти знав, що Я — Господь,
Бог Ізраїлю, що на ймення зве тебе.
Заради Якова, слуги Мого,
та Ізраїля, вибраного Мною,
назвав тебе таким ім’ям і дав тобі звання,
хоча й не знаєш ти Мене.
Я є Господь, немає іншого такого;
крім Мене, Бога не існує.
Я укріпив тебе, хоч ти Мене й не знаєш.
Я це зробив, аби народи з Заходу до Сходу знали,
немає іншого нікого, орім Мене,
що Я — Господь, що Бога іншого їм не дано.
Я створюю пітьму і світло,
приношу Я багатство і несу біду.
Це Я, Господь, усе творю.
Хай хмари проливаються добром,
нехай відкриється земля і проросте спасінням,
хай праведності паростки несуть життя.
Це Я, Господь, створив усе його!
Горе тому, хто вступає у суперечку з Творцем.
Він, як глиняний черепок між багатьох побитих глечиків.
Хіба питає глина гончара, що її ліпить:
„Що ти робиш?” або „Немає руків’я?”
Лихо тому, хто питає батька:
„Кого ти зачинаєш?”
Хто звертається до матері з питанням:
„Кого ти народжуєш?”»
Ось що Господь говорить,
Святий Ізраїлю, його Творець:
«Мене допитуватись будете ви про дітей Моїх,
а чи накази віддавати щодо того, що Я зробив?
Створив Я землю і людей на ній.
Я небеса напнув Своїми власними руками,
військам Небесним Я даю накази.
Я Кира спонукав творити добру справу,
Йому Я простелю дорогу рівну.
Він Моє місто знову відбудує,
звільнить Моїх вигнанців без всякої оплати чи винагороди».
Так говорить Всемогутній Господь.