Хіба не знали ви? Хіба не чули?
Хіба віддавна вам не говорили?
Хіба від створення землі було не ясно?
Бог возсідає над сферами земними,
а люди, наче сарана, у порівнянні з Ним.
Це Він, немов завісу, небеса розкинув
і розгорнув шатром, аби у ньому жити.
Правителів Він перетворює в ніщо,
суддів земних Він непотрібними зробив.
Вони, немов зерно, посаджене або посіяне недавно,
не встигли і коріння ще пустити,
як Бог на них подув, й вони засохли,
і вітер, як солому, їх поніс.
Святий, наш Бог, говорить:
«З ким порівняєте Мене?
Хто дорівняється до Мене?»
Зведіть до неба очі і погляньте!
Хто все, що є на небесах, створив?
Це Той, хто все небесне Воїнство гуртує,
веде одного за одним,
хто всі зірки по іменах скликає.
Не може не з’явитися світило жодне,
тому що силу Він могутню має.
О Якове, чому ти нарікаєш?
Навіщо ти, Ізраїлю, говориш:
«Не знає Господь, яким шляхом тяжким іду я,
що заслужив я, Богу байдуже цілком».
Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув,
що Господь — то вічний Бог,
Творець усієї землі.
Не має Він спочинку, ані втоми.
Ніхто не здатен осягнути мудрість Бога.
Натомленому сили придає Він,
безсилого Він укріпляє вмить.
Втомився і зневірився юнак,
спіткнутись може молодий хлопчина, впасти.
Та той, хто потаємно Господа чекає,
знов набереться сил і крила відростить, мов той орел.
В бігу вони, не будуть відчувати втоми,
в ході їм сили вистачить завжди.