До Євреїв 5:1-9

Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його — допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи. Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості. Його обов’язок — приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні. І ніхто не може сам собі надати цю велику честь — бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном. Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому: «Ти — Син Мій, сьогодні Я став Твоїм Отцем». Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання: «Священик Ти навіки, як той Мелхіседек». Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання. І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання. А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому.