Буття 3:7-19

Буття 3:7-19 UMT

Вони обидва змінилися, неначе відкрилися їхні очі, й подивилися вони на все інакше. Збагнувши, що були голі, вони набрали фіґового листя і, зшивши його разом, зробили собі вбрання — пов’язки на стегна. Пообідньою прохолодою Господь Бог гуляв садом. Почувши Його, чоловік і жінка сховалися від Нього серед дерев. Господь Бог покликав чоловіка: «Де ти?» І той озвався: «Я почув Тебе в саду, злякався, бо був голий, та й сховався». Господь Бог тоді спитав у чоловіка: «Хто тобі сказав, що ти голий? Чи, може, ти з’їв плід з того дерева, з якого Я заборонив їсти?» Чоловік відповів: «Жінка, яку Ти створив, щоб була зі мною, дала мені плід з того дерева. То я його й з’їв». Тоді Господь Бог звернувся до жінки: «Що ж ти наробила!» Жінка відповіла на те: «Змій обдурив мене. Тож я й з’їла той плід». І мовив Господь Бог до змія: «Через те, що ти таке вчинив, поведеться тобі гірше від усіх тварин і диких звірів. Плазуватимеш на череві й їстимеш порох усе своє життя. Я зроблю вас із жінкою ворогами, і дітей ваших також зроблю ворогами. Її дитинча вразить тебе в голову, а ти вразиш його п’яту». Тоді Бог звернувся до жінки: «Я примножу твої муки під час вагітності, ти народжуватимеш дитя своє у муках. Ти жадатимеш чоловіка свого, а він пануватиме над тобою». Потім Він сказав Адамові: «Ти послухався жінку свою і з’їв плід із дерева, про яке Я казав: „Не можна з нього їсти”. За те Я прокляну землю, і ти муситимеш тяжко трудитися до кінця днів своїх, щоб здобути собі їжу, яку земля вродить. Земля родитиме терни та бур’яни для тебе. І їстимеш ти дикі польові рослини. Добуватимеш хліб у поті лиця свого, аж доки не помреш і не станеш знову землею. Бо створений був із неї. Через те, що зробив Я тебе з пороху земного, станеш знову ним, коли помреш».