Коли Ісаак став старий і очі його перестали бачити, він покликав свого старшого сина Ісава і сказав: «Сину мій». Ісав озвався: «Так». Ісаак сказав: «Послухай-но, я вже старий і не знаю, коли прийде смерть. Тож візьми свою зброю, сагайдак зі стрілами й лук, іди в поле і вполюй дичину для мене. Зготуй мені смачну, мою улюблену страву і дай мені поїсти, щоб я зміг благословити тебе перед тим, як помру».
Ревекка слухала, як він промовляв до сина Ісава. Ісав вирушив у степ полювати дичину для батька. Тоді Ревекка мовила до свого сина Якова: «Слухай. Я чула, як твій батько сказав твоєму братові Ісаву: „Принеси мені дичини і приготуй мою улюблену страву, а потім я благословлю тебе перед Господом, поки не помер”. Тож послухайся мене, сину, і зроби так, як я накажу. Піди в отару, візьми пару добрих молодих кіз і принеси мені, і я приготую з них для батька твого його улюблену смачну страву. А ти віднесеш йому, щоб він поїв і благословив тебе перед своєю смертю».
Яків тоді й каже своїй матері: «Але ж мій брат волохатий, а в мене шкіра гладенька. Може статися, що батько торкнеться мене і впізнає, і зрозуміє, що я намагаюся обдурити його. І тоді він не благословить мене, а прокляне».
Тоді мати сказала Якову: «Сину мій, нехай тоді прокляття, сказане на твою адресу, впаде на мене. Але послухай мене і зроби так, як я сказала. Принеси мені двох козенят».
Тож Яків пішов, упіймав двох козенят і приніс їх матері, а вона приготувала батькову улюблену смачну страву. Тоді Ревекка взяла щонайкраще вбрання свого старшого сина Ісава, що було в хаті, та й вбрала в нього Якова, свого молодшого сина. Руки ж його й шию обгорнула козячим хутром. Дала вона в руки своєму синові Якову смачно приготовлене м’ясо та хліб, що спекла.
Пішов Яків до свого батька та й каже: «Батьку мій». Ісаак озвався: «Що тобі? Ти хто, мій сину?» А Яків відповідає: «Це я, Ісав, твій первісток. Я зробив, як ти звелів мені. Сідай поїж дичини, а потім благослови мене». Ісаак тоді й питає свого сина: «Як це тобі вдалося так швидко впоратися з дичиною, мій сину?» Яків відказав: «Бо Господь Бог твій допоміг мені швидко знайти дичину». Тоді Ісаак і каже Якову: «Підійди ближче, дай мені торкнутися тебе, щоб пересвідчитися, чи й справді ти мій син Ісав, чи ні».
Яків підійшов до свого батька Ісаака, і той, торкнувшись його, мовив: «У тебе голос Якова, але руки такі ж, як в Ісава». Ісаак не впізнав Якова, бо руки його були волохаті, як і в брата його Ісава. Тож Ісаак благословив Якова. Тоді питає: «Чи справді ти мій син Ісав?» Яків відповів: «Так».
Ісаак йому й каже: «Принеси мені дичини, сину, щоб я поїв, а тоді благословлю тебе». Тож приніс Яків поїсти Ісаакові, й той поїв; він приніс вина, й той випив.
І сказав Ісаак сину своєму Якову: «Підійди й поцілуй мене, сину». Яків підійшов до батька й поцілував його. Почувши запах Ісавового вбрання, Ісаак благословив його, мовивши:
«Запах сина мого, наче запах того поля,
благословенного Господом.
Хай Бог пошле тобі небесної роси,
родючості твоїм угіддям,
нехай буде в тебе вдосталь збіжжя і вина.
Нехай тобі народи служать,
народи хай схиляються перед тобою.
Будь же правителем над братами своїми.
Нехай сини матері твоєї схиляються перед тобою.
Хай буде проклятий той, хто тебе проклинає,
і благословенний той, хто тебе благословляє».
Щойно Ісаак скінчив своє благословення Якову, тієї ж миті, як Яків вийшов від свого батька Ісаака, брат Якова Ісав повернувся з полювання. Він також приготував смачну страву, приніс її батькові, та й каже йому: «Тату, ось сядь, поїж дичини, що я приготував, а потім благослови мене». Його батько Ісаак питає: «Хто ти такий?» Ісав відповів: «Я твій син, твій первісток Ісав».
Тоді Ісаак затрусився, мов у пропасниці, й спитав: «Хто ж це тоді вполював дичину, приготував і приніс мені її? Я поїв та й благословив його перед твоїм приходом. І він залишиться благословенний».
Почувши батькові слова, Ісав скрикнув гірко й розлючено і мовив: «Тоді й мене також благослови, батьку».
Та Ісаак відповів: «Твій брат прийшов до мене перевдягнений і забрав твоє благословення». Ісав тоді й каже: «Не дарма ж його звуть Яковом. І це вже вдруге він ошукав мене. Спершу він видурив моє право на спадщину і ось тепер забрав моє благословення». Ісав запитав: «Невже в тебе не лишилося благословення для мене?»
Біблія
Біблія для діточок
